Як шахраї під час війни «заробляють» на Рівненщині на чужому горі.
Шахрайство в Україні – явище не нове. Аферисти вдаються до всіх можливих способів, щоб видурити у довірливих громадян останню копійку. З початком повномасштабної війни для пройдисвітів відкрилося нове «вікно можливостей», через яке можна непогано поживитися. Останнім часом почастішали випадки коли шахраї саме під час війни наживаються на можливості отримання матеріальної допомоги. Та якщо в мирний час шахрайство – злочин кримінальної площини, то під час війни – це більше скидається на мародерство, яке огидне не тільки з точки зору закону, а й моралі.
Випадки обдурювання довірливих людей фіксуються мало не щотижня. Так 8 червня із заявою до поліції звернулася 30-річна мешканка Рівненського району, яка, думаючи, що рятує родичку, віддала шахраям 11 тисяч гривень. Поліцейські встановили, що в одній із соціальних мереж потерпілій прийшло повідомлення, в якому її родичка просить позичити гроші й переказати їх на банківську картку. Після того, як кошти було переказано, жінка з’ясувала, що її обліковий запис у соціальній мережі зламали. Аферисти незаконним шляхом отримали доступ до акаунту та розіслали від імені власниці прохання про потребу в фінансах.
А в травні у неприємну історію потрапив житель села Яцьковичі Рівненського району. На одному з сайтів безкоштовних оголошень чоловік побачив повідомлення про продаж трактора, тож вирішив його придбати. Сконтактував із продавцем. Той попросив задаток у сумі 7 тисяч гривень. Наступного дня запевнив, що транспорт вже в дорозі і потрібно сплатити всю суму. Відтак 49-річний чоловік переказав на вказаний шахраями рахунок 110 тисяч гривень. Коли ж кошти на рахунок аферистів надійшли, ті на зв’язок виходити перестали.
Буває (як це сталося в лютому), коли за дві доби аферисти «заробили» на довірі громадян майже 215 тисяч гривень. Зокрема, 52-річна жителька селища Млинів повідомила правоохоронцям про дзвінок невідомої особи, яка, назвавшись представником банку, запевнила, що хтось намагається зняти грошові кошти. Тому, аби «вберегти» кошти, у мобільному додатку виконала всі дії, які продиктував псевдобанкір. Надалі з рахунку жертви було списано грошові кошти двома платежами на загальну суму 49 997 гривень. А до 32-річної жительки Сарн зателефонували з банку, аби підтвердити вхід у мобільний додаток, після чого з кредитної картки зникло 10 тисяч гривень. Крім того, 23-річний дубенчанин, купуючи авто, позбувся 63 600 гривень, які перерахував на карту шахрая.
Ще більш цинічно діяла викрита працівниками СБУ група в’язнів Рівненської виправної колонії, які виманювали гроші у родичів українських військовополонених. Троє ув’язнених, які відбували покарання за тяжкі злочини, знаходили в інтернеті людей, які розшукують своїх близьких – учасників бойових дій, і представлялись їм військовослужбовцями. Потім за гроші пропонували громадянам «допомогу» у встановленні місця перебування і стану здоров’я зниклих воїнів або навіть звільнення їх із полону. Вартість таких «послуг» становила від 3 до майже 100 тисяч гривень. Сума залежала від емоційно-психологічного стану потерпілих та їхніх фінансових можливостей. Гроші просили переказувати на банківські картки знайомої одного з ув’язнених. Після отримання коштів зловмисники припиняли спілкування з потерпілим і більше не виходили з ним на зв’язок.Як було встановлено, шахраї підшукували своїх жертв у тематичних спільнотах популярних соцмереж, до яких приєднувалися з фейкових акаунтів. Там вони знаходили інформацію про розшукуваних військових і заходили у приватну переписку з їхніми родичами. У ході розмов зловмисники застосовували методи маніпулятивного впливу та чинили психологічний тиск на співрозмовників.
Проблема шахрайства є актуальною не тільки для Рівненщини, а й для всієї України. На цьому під час онлайн-брифінгу в облдержадміністрації наголосили начальниця відділу нагляду за територіальними органами поліції Рівненської обласної прокуратури Ольга МАТВІЙЧУК та заступник начальника слідчого управління Нацполіції Рівненської області Ігор КОЦЮБИНСЬКИЙ. Стан розкриття та досудового розслідування згаданих злочинів є пріоритетним напрямом діяльності правоохоронних органів. З початку року ГУНП в Рівненській області розпочало 1372 кримінальних проваджень за фактами шахрайств. Правоохоронці розповіли про найпопулярніші шахрайські схеми, які злочинці почали активно використовувати у воєнний час, а також рекомендації правоохоронців, як не стати жертвою аферистів.
- Перша схема має умовну назву «Благодійна схема». В основі цього правопорушення – маніпулювання свідомістю жертви в умовах воєнного стану в Україні. Аби не потрапити у пастку шахраїв, варто перевіряти «благодійників» на предмет перебування їх у Реєстрі неприбуткових установ та організацій та витребувати установчі документи.
- Друга схема має назву «Родич або друг у халепі». Ця схема може реалізовуватися шляхом злому сторінок у соціальних мережах та розсилок маніпуляційних повідомлень з проханням допомогти перерахуванням грошей, а також дзвінків на мобільні номери у нічний час, коли пильність людини пригальмована.
- Третя схема – «Соціальна допомога». Розповсюдження свідомо неправдивої інформації через соціальні мережі про програму соціальної підтримки жителям України під час воєнних дій. За цією схемою громадяни добровільно передають дані, що є достатніми для незаконного заволодіння грошовими коштами на їхньому банківському рахунку.
- Четверта схема – «Phishing». Застосування цієї схеми відбувається на основі методів, що мають на меті змусити громадянина розкрити персональні дані або іншу інформацію, яка є конфіденційною. Шахраї використовують текстові повідомлення або електронні листи зі шкідливим вкладенням.
Аби вберегтися від згаданих шахрайських схем, перш за все потрібно не повідомляти паролі, CVV/CVC код банківської картки та баланс вашого банківського рахунку.
У разі втрати коштів чи майна внаслідок протиправних дій зловмисників потрібно терміново звернутися до найближчого відділу поліції або зателефонувати на номер 102. Також можна залишити звернення про вчинення злочину на сайті Департаменту кіберполіції НПУ ttps://ticket.cyberpolice.gov.ua/
Якщо невідома особа цікавиться реквізитами платіжних карт чи іншими вашими персональними даними або вимагає грошей за «допомогу» родичеві, потрібно негайно обірвати розмову. Після цього потрібно перевірити інформацію та зателефонувати родичеві, про якого йде мова, на гарячу лінію банку, оператора мобільного зв’язку тощо.
Підозрілі вебсайти можна перевірити на сервісі Кіберполіції «STOP FRAUD»: https://cyberpolice.gov.ua/stopfraud/ або на сервісі Асоціації «ЄМА» CheckMyLink: https://check.ema.com.ua/.
Олександр ПОЛІЩУК