Будинки, де створено ОСББ, протягом останніх місяців активно отримують «листи щастя» від операторів ГРМ (облгазів) з вимогою підписати акт розмежування балансової належності та укласти договір про технічне обслуговування внутрішньобудинкових газових систем на певну суму. Чим це передбачено? Чи відключать газ? Чому склалася така ситуація? Ці та інші запитання виникають у голів правління ОСББ.
До травня 2018 року внутрішньобудинкові мережі обслуговували облгази. Підставою для цього був наказ Державної акціонерної холдингової компанії «Укргаз» від 30 липня 1997 року № 35 «Про затвердження Положення про порядок технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків, громадських будівель, підприємств побутового та комунального призначення». Натомість наказом від 10 травня 2018 року № 250 Міненерговугілля цей документ скасували. Відповідно облгази остаточно заявили про припинення технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання та відсутність у тарифах затверджених на ці цілі витрат.
Згідно із Законом «Про ринок природного газу та кодексу ГРМ», основною функцією облгазів є забезпечення розподілу природного газу до споживачів та належної якості енергосировини (якісних і фізико-хімічних характеристик). Проте законодавець допустив прогалину у законодавстві і не вказав, де закінчується межа відповідальності оператора ГРМ. Облгаз зобов’язаний забезпечити послугу розподілу до газової комфорки споживача чи лише до точки, де починаються власні мережі споживача (межі балансової належності)?
Яким чином тоді споживач повинен самостійно забезпечити належну експлуатацію мереж, а також якість газу у своєму будинку чи квартирі?
Єдиним нормативно-правовим актом, який захищає споживачів, є Закон України «Про житлово-комунальні послуги». Там чітко вказано, що постачання та розподіл природного газу мають забезпечуватися безперервно, з гарантованим рівнем безпеки та якості виключно на підставі індивідуальних договорів між виконавцем та побутовим споживачем. Очевидно, що забезпечити якість послуги з розподілу в конфорці споживача неможливо без обслуговування внутрішньобудинкових газових систем. Тому закон пропонує дві моделі.
«За замовчуванням» застосовується модель-1. Закон покладає на оператора ГРМ обов’язок здійснювати ТО ВБСГ. Стороною договору є споживач/власник квартири-співвласник багатоквартирного будинку. Облгаз виставляє кожному споживачу у квитанції додаткову плату. Модель-2 передбачає, що співвласники своїм рішенням можуть обрати іншу організацію для обслуговування внутрішньобудинкових газових мереж і домовитися про інші правила.
Однак Кодекс газорозподільних систем містить «розпливчасті» і практично незастосовні формулювання, яким, власне, і керуються облгази зі згоди НКРЕКП. Отже, згідно з цим документом, «власники газових мереж, у тому числі побутові споживачі та співвласники/особа, уповноважена на це співвласниками, внутрішньобудинкових систем газопостачання, які згідно з актом розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін відповідають за експлуатацію цих мереж…, зокрема, укладають відповідний договір із суб’єктом господарювання, який має право на виконання таких робіт». Хто ж повинен підписати акт розмежування з оператором ГРМ? Тут відповідь ще цікавіша: «власники (балансоутримувачі, управителі, інші особи), на балансі чи в управлінні яких знаходяться багатоквартирні будинки».
Власниками газових мереж у багатоквартирному будинку є його співвласники – власники квартир і нежитлових приміщень. У кінцевому підсумку за все платить споживач, у тому числі й за утримання та експлуатацію власних мереж. Тільки не зовсім зрозуміло, що саме входить до переліку робіт з технічного обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових газових систем? Які витрати включено на сьогодні до складу послуги з розподілу природного газу, а за які необхідно доплатити додатково? Облгази, користуючись відсутністю необхідного затвердженого Міненерго переліку робіт на технічне обслуговування та ремонт мереж, нав’язують власний перелік робіт та умови.
У Кодексі газорозподільних систем, вказано що договір повинні укладати співвласники чи уповноважена особа. Звісно, у переліку є ще «балансоутримувач» (поняття, яке застаріло) і управитель, який не має правових підстав. Жодним чином справедливо не згадується ОСББ, хоча облгази саме ОСББ, замість того, щоб працювати з кожним споживачем, шантажем змушують підписувати акти розмежування, укласти договори, а потім зібрати і перерахувати облгазу гроші.
Щоб остаточно «розставити все на свої місця», народні депутати підготували проєкт змін до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (адже закон має вищу юридичну силу, ніж постанова НКРЕКП, якою затверджений Кодекс ГРМ), у яких детально описали алгоритм надання послуги з розподілу природного газу і обслуговування внутрішньобудинкових газових систем.
Законопроєкт визначає дві моделі вирішення питання технічного обслуговування:
Модель №1 «В силу закону» – законом на оператора ГРМ покладений обов’язок здійснювати ТО ВБСГ. Стороною договору є споживач/власник квартири-співвласник багатоквартирного будинку.
Модель №2 «Волевиявлення співвласників багатоквартирного будинку» – співвласники самостійно обирають суб’єкт господарювання та укладають з ним договір на ТО ВБСГ.
Стороною договору з суб’єктом, визначеним співвласниками, є уповноважена співвласниками багатоквартирного будинку особа.
Комунальні послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії надаються виключно на підставі індивідуальних договорів. Плата виконавцям комунальних послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії розраховується відповідно до засад формування та встановлення цін/тарифів на відповідну комунальну послугу, визначених законом.
За «замовчуванням» застосовується модель-1.
Оператор газорозподільної системи здійснює технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання в багатоквартирних будинках. Договір укладається між облгазом та кожним споживачем послуг з розподілу природного газу у багатоквартирному будинку на підставі типового договору. Типовий договір затверджує Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Договір укладається строком на один рік і продовжується атоматично, якщо кожна зі сторін не заперечує.
Вартість технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання розраховує облгаз з урахуванням інвентаризаційної відомості відповідного багатоквартирного будинку. Але ця вартість не може перевищувати граничного рівня, який затверджує НКРЕКП. Ціна договору визначається шляхом ділення вартості технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання конкретного будинку пропорційно до кількості укладених договорів із споживачами послуг з розподілу природного газу у такому будинку. Вартість технічного обслуговування виставляється оператором ГРМ в єдиному рахунку на оплату послуг з розподілу природного газу та зазначається у такому рахунку окремим рядком.
За рішенням співвласників багатоквартирного будинку може бути застосована модель 2. А саме, обрано іншого суб’єкта господарювання, який має відповідний дозвіл для виконання робіт з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання. Співвласники повинні повідомити оператора ГРМ про своє рішення обрати іншого виконавця робіт з технічного обслуговування внутрішньобудинкових газових систем і протягом 30 днів з моменту надходження звернення договори з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання у багатоквартирному будинку, укладені між споживачами послуг з розподілу природного газу та облгазом, достроково припиняються.
Олена Шендера, адвокат, член правління ГО «Ресурсний центр підтримки ОСББ Рівненщини»