Кондитерка з Рівного розповіла про нову кухню та амбітні плани.
Можна сказати, що в неї не було іншого виходу, ніж обрати випічку, коли звільнилась із попереднього місця роботи, де керувала великим колективом. Хоча, зі слів самої Юлі, «кондитерка» завжди її вабила. Тож, коли увесь час став вільним, за своє улюблене хобі взялася серйозно. І ось тепер кондитерська справа заполонила усе її життя. І навіть почала претендувати на житлову площу в родинному домі.
Юля Хажанець розповіла нам, який вихід із ситуації вона знайшла.
– На моїй кухні мені стало тісно. Техніки та інструментів стає все більше і більше. Завжди щось купую: міксери, комбайни, блендери, вінчики, лопаточки. Чимало місця займають необхідні продукти: кориця, шоколад, борошно різних сортів, цукор. Печу деколи й по 5 тортів на день. Тому названі інгредієнти у мене не в маленьких баночках, а у великих контейнерах. Кухня стала більш схожою на склад. У холодильнику інколи бракувало місця для продуктів, якими харчується сім’я, бо увесь простір займали торти і тістечка. Їм аж ніяк не підходило сусідство з рибою та м’ясом. Тож тепер я маю окремий холодильник для десертів. Більше того!
Тепер у мене є окрема кухня, де я можу чаклувати над своєю улюбленою «кондитеркою». Минуло лише кілька днів, як почала на ній працювати, і не можу натішитися. Це величезне задоволення, коли ти робиш те, що любиш в атмосфері, яку сама ж і створила.
Насправді ця ідея вже давно витала в повітрі. Мені не треба було нічого будувати. На подвір’ї нашого дому є господарське приміщення, яке не використовувалося за призначенням. Це був такий собі склад, який довелося повністю перепланувати. Працювало три бригади майстрів. Від одних мусила відмовитися, якісь робили тільки певний обсяг робіт. Спочатку спланувала перебудову і невеличкий косметичний ремонт. Решту хотіла завершити навесні. Але майстри переконали, що не варто зупинятися на півдорозі. І ось приміщення повністю відремонтоване, утеплене, декороване і обладнане для роботи.Це кухня моєї мрії, на якій я хочу і буду творити свої десерти. Крім того, є окреме приміщення для холодильника з готовою продукцією. А також невеличка, але затишна кімнатка для майстер-класів. Поки що її використовую для декорування десертів. Готова весь час проводити тут.
– То можливо ця кухня згодом перетвориться у кондитерський цех чи міні-пекарню?
– Майстер-класи планую проводити. Більше того – на них уже є замовлення. Раніше цю діяльність призупинила саме тому, що не зовсім зручно було в будинку, де мешкає моя сім’я, збирати людей. Тепер же будь-які забаганки можу втілити і з дітками, і з дорослими. Я також вчуся у більш досвідчених майстрів і відвідую майстер-класи. Тому в мене досить далекоглядні плани, які поки що до кінця відкривати не буду. Єдине скажу, що десерти – це тільки один із напрямів, які прагну розвивати. Мої хачапурі користуються не меншим попитом, ніж торти.
– Юлю, вже не раз бачили, що ти береш участь у благочинних акціях. Кондитерка з Рівного зробила подарунок воїну АТО Часто сама пропонуєш щось зробити для діток чи хворих. Це досить затратно і фінансово, і енергетично, й по часу. Чому ти це робиш?
– Це поклик моєї душі. Не можу по-іншому пояснити. Часто сама щось пропоную людям. Коли мама була в лікарні, я напекла пасочок для хворих всього медичного центру. Так люблю цю справу, що хочу з усіма поділитися. Коли люди беруть мій дар і обнімаються, всі стають, як рідні. Відчуваю щастя і це добро повертається. Мені легше так живеться, хоча мій заробіток поки що нестабільний. Здається, більше за все люблю людей і дарувати приємні емоції. Думаю, коли віддаю іншим щось із щирим серцем, то люди зрозуміють, що це класно і теж стануть добрішими, поділяться цим із кимось. Колись у дитинстві приснився гном, який мені сказав: «Добро тобі повернеться, а все решту потрібно заробити».
– Наближаються новорічні свята. Який подарунок ти б хотіла отримати?
– Конкретного чогось не можу назвати. Хочу здоров’я собі, своїй родині, своїм близьким і щоб все було добре в Україні. Я думаю, що тільки лінивий мріє про матеріальні блага. На все можна заробити.
– А чим полюбляє поласувати відома кондитерка?
– Це може здатися дивним, та солодкого не люблю. До душі морепродукти, суші, риба.
– А з чим до тебе йдуть гості? Не з тортом і не з цукерками, а…
– До мене приходять із гарним настроєм, позитивними емоціями. Їжа – не головне.
– Що ти вибереш для відпочинку: полежати з книжкою на дивані чи велосипедну прогулянку?
– Книжки люблю до безтями. Після 12 років керування об’єднанням «Рівнекнига» взагалі не уявляю себе без книжок. Моя кімната в дитинстві була вся заставлена книжками, тому вони для мене – на першому місці. Але обрала б шість днів на тиждень для активного відпочинку, а на один день, щоб посидіти і почитати книжку. Ми живемо за містом, тож у нас є такі краєвиди класні, де дуби старі ростуть столітні. Ми з чоловіком і сином беремо якісь смаколики і йдемо до тих дубів на пікнік. Не дуже люблю велосипед. Мені не цікаво просто крутити педалі. Але люблю плавати, ходити в гори, підніматися на вершини – це моє. Як і по життю. Мені цікавіше щось підкоряти, ніж іти по рівнині.
Спілкувалася Наталія ЯГУЩИНА