fbpx

Волонтери – святі люди, але мають дбати і про себе

Діліться інформацією з друзями:

З початком війни мільйони українців покинули свої домівки та вирушили на пошуки безпечнішого тимчасового місця. На щастя, земляки швидко включилися у допомогу та радо готові прийняти у себе людей. Проте часто люди, які шукають прихисток та ті, які готові їх прийняти, не знають, як поводити себе одне з одним. Шеф-редакторка Platfor.ma Тетяна Капустинська розповідає про власний досвід роботи у волонтерській ініціативі по поселенню, про реальні історії та правила, про які варто пам’ятати обом сторонам.

ДЛЯ ЛЮДЕЙ, ЯКІ ГОТОВІ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ ПРИЙНЯТИ

По-перше, знайте, що ви — свята людина й робите велику справу. По-друге, пам’ятайте, що ви, особливо у цей складний період, повинні бути у себе на першому місці. В першу чергу ми повинні допомогти собі, а вже потім — іншим. І цим правилом користуються навіть стюардеси у випадку авіакатастрофи. Тож, якщо ви готові допомогти своїм землякам і прихистити людей, що тікають від обстрілів, зауважте наступне:

1. Встановлюйте комфортні для себе правила.
Звісно, деяким комфортом у сучасному контексті можна і поступитися. Проте якщо ви, наприклад, маєте алергію на тварин, то прихистити людей з котом може бути просто небезпечним для вашого здоров’я. Або ж якщо ви жінка і будете почувати себе незахищеною у власному домі, якщо прихистите компанію чоловіків, то бажано також це вказувати в анкеті. Ви — господар у цьому будинку, тож маєте повне право без осуду вирішувати, кого можете залишити у себе, а кого — ні.

2. Попросіть скан-копію паспорту.
Це формальність, але з нею вам буде спокійніше — саме так ви можете пояснити й переселенцям. Копію паспорту ви також можете відправити своїм близьким і попередити про це людей, що до вас заселяються. Ті, звісно, теж можуть відмовитися від такого прохання, але тоді самі вирішуйте, чи комфортно вам буде в такому разі.

3. Комунікуйте українською.
Завдяки цьому вам також буде спокійніше, що до вас не приїхали рашистські диверсанти. Напівжартома попросіть сказати «паляниця» та «Укрзалізниця» для повної впевненості.

4. Оговоріть правила будинку.
Попередьте своїх гостей про всі нюанси у вашій оселі, про комфортний для вас режим, про те, що робити можна, а що ні. Проговоріть усе для вашого комфортного співіснування, а не чекайте, що люди самі здогадаються. Адже переселенці у стресі й можуть не усвідомлювати навіть елементарних речей, а намагатися поводитися як вдома — це захисна реакція психіки.

5. Підготуйте місце для ночівлі.
Оскільки ви все ж таки гостинно приймаєте людей з дороги, які до того ж скоріше за все, знаходяться у розхитаному психологічному стані, зробіть все, що у ваших силах, щоб вони могли без перешкод потрапити до вас і у теплі та безпеці як мінімум виспатися. Це елементарні умови, назвемо їх пакет «стандарт»: прибрати у кімнаті або у квартирі, підготувати свіжу постіль, провітрити приміщення тощо.


6. Зробіть трохи більше.
Якщо ви розумієте, що маєте бажання та сили, ви можете приготувати обід або вечерю людям, які, скоріше за все, довго та змучено добиралися до вас. Вони вам будуть дуже вдячні.

7. Не розпитуйте про ситуацію, яка змусила переселенців виїхати.
Це може бути досить травматично і своєю щирою цікавістю та бажанням дати виговоритися ви можете заглибити цю травму. Якщо люди захочуть, будуть відчувати себе у безпеці — вони самі вам все розкажуть.

8. Залучайте до допомоги.
Якщо ви залишили у себе переселенців на тривалий термін, то низький вам уклін і шана. В такому разі вважайте, що ви майже прийняли їх у сім’ю. А якщо ви частина сім’ї, то у вас є обов’язки. Не соромтеся залучати гостей до хатньої роботи. Якщо це будинок у селі зі своїм городом, то роздайте у руки граблі та лопати й вперед. Якщо це квартира, то генеральне прибирання час зробити саме зараз.

9. Якщо хочете допомагати не тільки тимчасовим житлом — допомагайте.
У нас неодноразово траплялися історії, коли люди, які надавали тимчасовий прихисток, потім підвозили своїх гостей до кордону. Або був кейс, коли господар у селі біля Кропивницького був готовий віддати свій будинок задарма, ще й допомогти з роботою та взагалі підсобити у будь-яких питаннях. Просто тому, що міг і хотів. Але пропозиція діяла тільки для тих, кому дійсно це було потрібно, наприклад, для людей, чию домівку було знищено. Також буває, що господарі взагалі допомагають переселенцям акліматизуватися у новому місті, знайти роботу, налагодити зв’язки та підшукати стабільніший варіант житла.

Це ті правила, які за час нашого волонтерства стали відповідями на найрозповсюдженіші запитання. Зараз українці об’єдналися як ніколи — таке буває тільки у ситуаціях на межі виживання. Проте через те, що все відбувається дуже швидко і трохи хаотично, через те, що це новий для нас досвід і новий стрес для всієї нації, процеси ще не налагоджені ідеально і навряд чи скоро будуть. Тому варто зосередитися на головному факторі — безпеці, і робити все для того, щоб вона була у житті вашому, ваших близьких і тих, до кого зможе дотягнутися ваше добро.

Правила , які полегшать життя людям, які вимушено стали переселенцями читайте тут.