Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, Олександр Курсик пішов до Рівненського міського військкомату і заявив, що він офіцер і має бажання служити.
Його, молодшого лейтенанта, направили в 14-ту бригаду, а через декілька днів – у Миколаївську область під Снігурівку. Отримав дві контузії. Наразі продовжує службу.
Олександр Курсик вже отримав звання старшого лейтенанта і сподівається дослужитися до капітана.
В інтерв’ю Українському радіо він розповів про проблему ротації бійців, про моральний стан українських захисників, про те, як сприймають розмови про необхідність почати переговори і домовлятися з ворогом, щоб закінчити війну.
– Проблема з ротаціями – це реально. Тому, що людям хочеться побачити своїх дітей, дружин, побувати вдома. Не вистачає бійців тому, що, на жаль, і в Рівному, і в інших регіонах є люди, які вважають, що це не їхня війна… От у цьому теж є проблема. Ці пацани, які взяли волю в кулак і пішли воювати, вони реальну роботу роблять. Вони захищають і тих, хто зараз вдома, хто сидить у Рівному, у Львові, на Закарпатті. Їх переконувати в чомусь потреби немає. Було б добре їм допомогти, щоб покращувати їхній стан надавши відпустки, здійснивши ротації. У нас були хлопці, які не були вдома по 10-15 місяців. Їм важко фізично і морально, є якісь домашні проблеми…
Всередині війська – порядок, нормально. Коли ми чуємо інформацію про зарплати неадекватно високі для військових… То, друзі, прийдіть у ЗСУ, будете отримувати 100 тисяч гривень премії й 20 тисяч зарплати і станете за рік мільйонерами. А ви натомість у Facebook дописуєте: «За що платити ЗСУшникам такі великі зарплати?» Я вам розкажу: коли ти живеш в окопі і в тебе в окопі 20 см води, а ти там, для прикладу, п’ять діб і потім через п’ять діб ти міняєшся, потім знову заступаєш на п’ять діб… Тоді питання не в грошах. Я не розумію, ми взагалі ніколи увагу на гроші не звертали.
Потрібно всім зараз зрозуміти, що цю війну ми не можемо просто так програти, тому що не буде країни. У Путіна стоїть мета: знищити Україну як державу, знищити українців як націю. Тому ті люди, які вважають, що десь там хтось має домовитись: чи Президент, чи Залужний, чи хтось інший сісти за перемовини і до чогось домовитись, то я вам скажу, що це не варіант. Нас влаштовує тільки перемога. Більше того! Як тоді дивитися в очі рідним тисяч хлопців, які уже загинули з нашого боку? Що сказати? Що ми воювали і здалися? Такого ніколи не буде! Цього самі військові, самі воїни ніколи не дозволять.
І тут потрібні політичні й економічні правильні рішення. Я вважаю, що треба було ці події, які зараз відбуваються, зразу називати війною, ставити всю країну на військові рейки і працювати на перемогу. Чомусь росія це робить – будує заводи, фабрики з виготовлення дронів, збільшують кількість виробництва снарядів, патронів. У нас, на жаль, чомусь іде все з якимись бізнесовими історіями. То закупівля, то неправильні ціни, то завищені ціни. Ця історія інколи деморалізує навіть самих воїнів. Але сказати, що вони деморалізовані й будуть здаватися – категорично ні. Всі заряджені на перемогу, і перемога точно буде за нами.
Вадим СЕМЯНИК
Читайте також: Записку Назара Небожинського наречена зберігає як реліквію
- «Верес» та «Оболонь» знову зіграли внічию – без голів, але з емоціями
Рівненський «Верес» та столична «Оболонь» зіграли другий матч за п’ять днів. Цього разу – у чемпіонаті прем’єр-ліги. Після поразки у кубковій грі, яка відбулася 30 жовтня на рівненському «Авангарді», кияни прагнули взяти реванш у матчі чемпіонату.