Місяць не приходив до тями після поранення Василь Жданов. На фронті він евакуйовував поранених і загиблих військових з поля бою.
Історія військового, який лікується в госпіталі на Рівненщині та отримав нагороду від Президента України
«Буду з ним завжди»
Василь Жданов – боєць 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. На фронті він евакуйовував поранених і загиблих військових з поля бою. У березні 2024 року чоловік отримав поранення. Його двічі перевозили гелікоптером до лікарень. Наразі Василь Жданов проходить лікування в госпіталі на Рівненщині. Поруч з ним знаходяться дружина та син.
Військовий Василь Жданов пригадав, як опритомнів після поранення і не впізнав дружину: «Я її не впізнавав. Кажу: «Ану дай свій паспорт». І вона показувала мені паспорт». Про цей випадок розповіла також дружина Василя Юлія:
«Коли він уже більш-менш прийшов до тями, каже: «До мене приходила якась дівчина і каже, що поїхали на море. Я їй кажу, що в мене є жінка, я з тобою нікуди не поїду». А потім я згадала, що це ж я приходила і казала йому, що поїдемо на море».
З Мелітополя Юлія з сином виїжджали удвох
Василь та Юлія у шлюбі вісім років, виховують чотирирічного сина Ярослава. До повномасштабної війни сім’я проживала в Мелітополі. Нині їхнє місто тимчасово окуповане російськими військами.
«Ярославчику вату у вуха вставляла і шапку одягала, щоб він цього не чув. Страшно було жити: зв’язку немає, світла немає», – поділилася дружина Василя Жданова.
З Мелітополя Юлія з сином виїжджали удвох. У цей час Василь виконував бойові завдання на Донеччині. У 2018 році чоловік підписав контракт зі Збройними силами України. Спочатку служив в інженерному полку, потому перевівся в десантно-штурмову бригаду.
«Я потрапив у 80 бригаду на Донецький напрямок, а точніше на – Бахмутський, у населений пункт Кліщіївка. Спочатку я був штурмовиком. Штурмували одного разу позиції окупанта. Коли починається обстріл – потрібно падати. Я впав рукою на купу розбитого скла, пошкодив собі палець. Він тепер не згинається, тож мені запропонували евакуйовувати людей квадроциклом», – зазначив Василь Жданов.
З поля бою, під обстрілами Василь евакуйовував поранених і загиблих військових
«Це дуже тяжка моральна праця. Ти бачиш поранених хлопців, вони кричать, благають: «Допоможи, будь ласка». Я кажу: «Я ж і приїхав сюди, щоб тобі допомогти», – розповів військовослужбовець.
Василь Жданов додав, що групу евакуації намагаються знешкодити в першу чергу:
«А зараз війна пішла більш технологічна – зараз усі дрони: FPV, дрони-камікадзе. Мене намагались і мінометом спіймати. Але я ж рухаюсь квадроциклом швидко і вони не встигали перенаводитись. Бувало, що прилітало і праворуч, і ліворуч, і попереду, і позаду. Страшно, але я робив свою роботу».
Чоловік пам’ятає день, коли отримав поранення, але не пригадує, як це сталося. За його словами, відтворити події допомогло відео з нагрудної камери. На ньому – момент падіння дрона і вибух.
Місяць не приходив до тями після поранення
«Завезли боєкомплекти в Кліщіївку, їхали назад і прилетів FPV-дрон. Далі я вже нічого не пам’ятаю. Напевно через місяць прийшов до свідомості», – розповів військовослужбовець.
З фронту Василя Жданова гвинтокрилом евакуювали в Дніпропетровську лікарню. Пізніше, також гвинтокрилом, його перевезли в Київ. Цей період Василь не пам’ятає, він був у комі. Тоді, як і нині, поруч із ним була дружина Юлія.
«Наш син розумів, що тато їздить на війну, що там небезпечно. Коли він побачив, що я плачу, питає: «Мамо, тата вбили?». І його почало трусити. Я кажу: «Ні, синочку. Тата не вбили, він трішки поранений», – зауважила Юлія Жданова.
Василь Жданов розповів, що робив, коли прийшов до тями:
«Я спочатку не розумів, що зі мною і чому я лежу. Кажу їй: «Принеси мені, будь ласка, капці». Вона каже: «Навіщо тобі капці?». Відповідаю: «Як це навіщо? Я хочу на вулицю вийти». Вона каже: «Ти ж не вмієш ходити». Кажу: «Як це я не вмію ходити?». Вона розповіла, що я отримав дуже тяжке поранення”.
Нині Василь лікується в Рівненському обласному госпіталі ветеранів війни. Над його реабілітацією працює мультидисциплінарна команда.
«На заняттях я використовую метод дзеркальної терапії. Цей метод базується на тому, що ми можемо однією рукою контролювати іншу. Це нам дає зв’язок, тобто ми можемо бачити й відчувати уражену кінцівку», – зазначила асистентка ерготерапевта Софія Черниш.
За словами лікарки Єлизавети Балашової, в чоловіка спостерігається лівобічний геміпарез – порушення функцій лівої верхньої та нижньої кінцівки і ходи:
«Він дуже гарно відновлюється. У нього дуже тяжка черепно-мозкова травма. Станом на сьогодні ми бачимо його прогрес. Він для мене пацієнт-борець».
Дружина Василя Жданова поділилася, які має почуття до чоловіка:
«Я його люблю таким, яким він є і буду з ним завжди. Коли він йшов, я його дуже сильно обнімала і просила: «Тільки повернись», а він казав, що ніколи мене не залишить. Він дотримав свою обіцянку – не залишив».
27 липня Василь Жданов отримав орден «За мужність» третього ступеня від Президента України Володимира Зеленського.
Юлія ПАШКЕВИЧ, Надія КРИВКО
Фото Суспільне Рівне
- Пожежний автомобіль з Фінляндії отримала громада на Рівненщині
Привільненська громада на Дубенщині отримала в подарунок пожежний автомобіль від партнерів із Фінляндії. Партнери та друзі муніципалітету Ruokolahti (Фінляндія) подарували Привільненській громаді пожежний автомобіль та 30 комплектів пожежного спорядження.
Читайте також: Госпіталь ветеранів на Рівненщині відвідав Володимир Зеленський