Відомий анестезіолог із Рівного розповів про операцію, яка тривала 11 годин

Діліться корисною інформацією з друзями:

Зустріч з лікарем-анестезіологом відділення анестезіології та інтенсивної терапії Рівненської обласної клінічної лікарні імені Юрія Семенюка, заступником голови правління ГО «Асоціація анестезіологів Рівненської області» Олександром Гнатюком відбулася після операції у непростий понеділок, коли не вщухало виття сирен. Ні слова про втому. Чи то фізичну, чи моральну. Натомість пригадав операцію, що тривала аж 11 годин.

В обласній лікарні приблизно два роки тому її робили вперше. Це була радикальна простатектомія, яку виконували лапароскопічно. Такі операції роблять не так часто у нашій державі саме лапароскопічним методом.

7 днів у ТелеграміСвіжі новини для тих, у кого мало часу

Новини які не потрапили на сайт ми розміщуємо в Телеграмі

Зазвичай нам здається, що анестезіолог – це той чарівник, що робить укол, після якого пацієнт засинає, і після цього він йде геть. Олександр Іванович Гнатюк спростував ці міфи.

Під час хірургічного втручання, крім знеболювання і наркозу, лікар-анестезіолог моніторить всі життєві функції організму. А саме рівень свідомості пацієнта, адекватність дихання, роботу серцево-судинної системи, тиск, пульс, фільтраційну здатність нирок, системи згортання крові тощо.

– Раптово впав тиск. Є секунди поміркувати, чому так сталося, але не більше. Думати треба недовго, – розповідає лікар.

Олександр Іванович пояснює про комунікації напередодні операції.

– Стараюсь розмовляти з пацієнтом чи пацієнткою на їхній мові. Пояснити все доступно. Пояснюю, що хвилювання – це реакція здорової нормальної людини. Це нормальна річ. Розповідаю, що лікарі будуть робити. В принципі анестезіолог у цей момент стає довіреною особою пацієнта.

Намагаюсь зрозуміти, за чим лікар-анестезіолог стежить під час операції. Відповідь лаконічна та об’ємна: «За життям».

Олександр Іванович покладається не лише на свій багатий досвід. В Обласній клінічній лікарні він працює з 1988 року. Олександр Гнатюк високої думки про тих людей, з котрими працює поруч.

– У нашому відділенні високопрофесійні анестезисти. Вони добре навчені. Спостерігають на моніторі показники гемодинаміки, черговість введення препарату. Це можна довірити під час виконання операції особливо людям, з якими довго працюєш, – каже лікар.

А ще ж необхідно простежити за так званим м’яким виходом пацієнта з анестезії. Проте, які б складні випадки не трапились, Олександр Іванович Гнатюк любить свою роботу.

Батьки-медики націлили на вибір вишу – Чернівецький медичний інститут. З особливою теплотою лікар пригадує свою альма-матер.

– Цікавий, професійний, вимогливий та водночас поблажливий був професорсько-викладацький склад. Ми старались вчитися на совість, – розповідає Олександр Гнатюк.

Медичний виш став ще й колискою зародження нової сім’ї. Тут Олександр Гнатюк зустрів свою майбутню дружину, тут народилася донечка.

Обласна лікарня відіграла вагому роль у становленні майбутнього висококласного спеціаліста. Тут минула інтернатура за спеціальністю «анестезіологія». Вже за кілька тижнів він зрозумів, що цим буде займатися все життя. Після інтернатури попрацював рік у тодішньому відділенні реанімації колишньої  «залізничної» лікарні (Комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня №2» Рівненської міської ради, – ред.). Згодом перейшов знову в обласну лікарню. Локації відділення, де працював Олександр Іванович, змінювались. Назва змінилась лише один раз. Спочатку це було відділення реанімації, наразі – відділення анестезіології та інтенсивної терапії.

Не змінилось з роками лише відповідальне та сумлінне ставлення до роботи, пацієнтів та колег.

Олександр Іванович Гнатюк залюбки передає досвід молодим колегам. У Рівненській медакадемії веде курси підвищення кваліфікації анестезистів.

Він полюбляє тихе полювання. Найбільше досягнення – 180 білих грибів.

Олександр Іванович дуже любить рибалити. Жартує, що його стаж рибалки більший, аніж лікарський. Може похизуватися виловленою власноруч шестикілограмовою щукою. Проте цього року ще жодного разу не їздив вудити рибу. Після війни, після нашої Перемоги, стовідсотково поїде з колегами та друзями знову на риболовлю.

Алла СИЩУК

Це вас теж може зацікавити: