Замість веселого сміху під час зустрічі випускників в шкільних кабінетах Рівненського ліцею №1 – заплаканий зал, у якому, здається, чути кожну сльозу. І білі троянди загиблим випускникам… І запалені свічі перед усміхненими обличчями наших янголів… І світлини та відео з ними, живими, усміхненими. І такі світлі, теплі спогади вчителів та однокласників про них, і схилені голови перед родинами.
Стільки щемливих миттєвостей, гордості, болю, сліз… А як плакали ліцеїсти! З першої хвилини зустрічі.. І під час своїх виступів, і тоді, коли весь зал вкляк на колінах, і коли щоразу, після кожного імені, присутні вставали, щоб подякувати матерям та родичам загиблих захисників. Аль-Шамі Фарес, Василь Лісовський, Єгор Муха, Сергій Іванюк, Павло Ващик. Наймолодшому з них, Єгору, – назавжди 19… «Дорого заплачено. Ми їх не пробачимо!»
Ліцеїсти вкладали душу у свої невеликі патріотичні виступи-флешмоби, у кожне слово і рух. І не соромилися сліз. І навіть вальс, у якому закружляли одинадцятикласники, защемів у серці болем: «Напиши на простому конверті те, що так у житті не сказав. І за крок до відважної смерті будь таким, яким Бог тебе знав. І поглянь, як навколо світає і як сніг неймовірно блищить. Не спіши, най вона зачекає. Ще мить…»
«Вони – наші діти, яких ми вчили, любили, сварили. Ми пам’ятаємо їхні усмішки, характер, голоси. Сьогодні вони – приклад для нас, приклад любові й жертовності. Завдяки їм ми живемо. Дякуємо мамам за синів!..» Що тут ще додати?.. Дякуємо… Не пробачимо!
Кажуть, що людина живе доти, поки її пам’ятають. Це мала втіха для матері, яка втратила на війні сина… Але для наших дітей ця пам’ять про Воїнів світла завжди нагадуватиме про справжню ціну Перемоги, про справжність звичайних людей, які стають Героями. Пам’ять про тих, завдяки кому Українське сонце зійшло!
Слава Україні! Героям слава!
Мирослава ЖОВТАН
Читайте також: Майстриня з Донеччини виготовляє в Рівному іграшки Перемоги
- «Рагу довголіття» з маловідомого овоча допоможе стати довгожителем
Мешканці грецького острова Ікарія, як і мешканці інших «блакитних зон» світу, до яких належить цей острів, мають у 10 разів більше шансів стати довгожителями, ніж «середньостатистична» людина в США. І це, не в останню чергу, залежить від дієти.