Мені, як голові об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шухевича-8», хотілося б висвітлити проблеми громади рівненської багатоповерхівки. І не тільки нашої.
Переважна більшість співвласників багатоквартирних будинків звикли лише критикувати комунальні служби. Не стали винятком і управлінські компанії, ФОПи, голови правлінь, які обслуговують багатоповерхівки. Мовляв, не прибирають територію біля будинку, не працює ліфт, перегоріла лампочка на сходах і т.д. Словом, було б бажання вдарити собаку, а палиця завжди знайдеться. Натомість левова частка тих критиканів палець об палець нічого не зроблять, щоб хоч якось змінити ситуацію. Втім, як твердить народна мудрість, під лежачий камінь вода не тече. Це при тому, що за ст. 9 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління будинком здійснюють його співвласники, а не голова правління ОСББ, управлінська компанія чи ФОП. Ще частина співвласників обрала позицію стороннього спостерігача. А хіба будинок може добре жити без активної участі в догляді за ним його мешканців?
Українцям зроду притаманно дбати про свою оселю.
Що й робить господар приватного будинку. Він чомусь ніколи ні на кого не покладається. Все робив і робить сам: ремонтує, утеплює, утримує та облаштовує свою прибудинкову територію самотужки. Натомість співвласники багатоповерхівки вбачають свою зацікавленість в утриманні лише власної квартири, а все, що за її порогом, – не їх клопіт.
А як бути тоді із загальнобудинковими комунікаціями, інженерними мережами, технічним обладнанням, сходовими клітинками, дахом?
Неодноразово у своїх звернення до громади пояснюю, що ми всі пов’язані спільним ланцюжком, який називається нашим будинком. Але знову і знову спостерігаю, що це не кожного взяло за душу. Безумовно, не всі такі. Є й активні члени громади, які допомагають, як-от було з обробкою дезінфікуючими засобами під’їздів та інших місць загального користування під час карантину. Деякі співвласники навіть брали ініціативу у свої руки, то достатньо було лише забезпечити їх всім необхідним.
Натомість інші не реагували ні на просьби, ні на переконання. Вочевидь, наше суспільство охопила пандемія не тільки коронавіруса, а й апатичної байдужості. Бо безвідповідальність виявилася чи не найбільшою проблемою не лише нашого ОСББ.
Ще одним каменем спотикання у діяльності об’єднання співвласників є відсутність згуртованості.
Звідси – важко досягти консенсусу між мешканцями у вирішенні питань, пов’язаних із матеріальними витратами на здійснення капітальних ремонтів. Чомусь завжди знаходяться ті, які вважають, що, сплативши внесок на управління будинком, їхня участь у догляді за багатоповерхівкою вичерпана. Знайти спільну мову з такими людьми не допомагають ні мій педагогічний досвід, ні 10-річна практика головування в ОСББ. Просто є такі люди, як героїня відомого мультика, які завжди проти всього. Вони відмовляються здавати гроші на ремонт даху, який їх, мовляв, абсолютно не цікавить, бо вони живуть на другому поверсі. Інших не цікавить ремонт ліфта, бо це, на їхню думку, клопіт тих, хто живе на верхніх поверхах. Хоча, знову ж таки, згідно із Законом «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» ліфти є неподільною власністю всіх співвласників, незалежно від того, на якому поверсі знаходиться їхня квартира. Тому їх утримання, ремонт та заміна старого на новий виконується самими співвласниками.
Разом з тим, торік нашій громаді вдалося замінити старий на новий пасажирський ліфт у першому під’їзді. Завдяки підтримці міської влади (виплаченої компенсації, передбаченої Муніципальною програмою сталого розвитку) громада сплатила внесок в сумі близько 200 тисяч гривень, що становить лише 20% від загальної вартості проєкту. Натомість 80%, що близько 800 тисяч гривень, заплатив муніципалітет.
- Незворотність проведення термомодернізації будинку зрозуміли в більшості ОСББ Рівного
- Для успішного ОСББ потрібна команда однодумців, яка готова сама щось робити
Разом з тим, навіть за такого розкладу, на плечі мешканців під’їзду, де налічується 36 квартир, припав чималий фінансовий тягар. Тому, на мою думку, питання заміни ліфтів, які відпрацювали свій строк, треба віднести до загальнодержавної компетенції. Адже ця проблема стосується не тільки нашого будинку, а тисяч і тисяч багатоповерхівок по всій країні. Відтак, варто було б створити загальнодержавну програму із заміни старих ліфтів, де внесок громади у співфінансуванні становив би не більше як 10% загальної вартості проєкту.
Зрештою, проблем в ОСББ набагато більше, ніж я окреслила. Але вони можуть бути вирішеними, якщо всі співвласники багатоповерхівки сповідуватимуть гасло «Наш дім – ми господарі в ньому!»
Людмила СОЛОНЧУК, голова правління ОСББ «Шухевича-8», член правління ГО «Рада голів ОСББ м. Рівне»
Постійно бути в курсі новин вам допоможе telegram-канал газети «7 днів»