fbpx

Як підприємству отримати відшкодування за пошкоджене під час війни майно, – адвокат

Діліться інформацією з друзями:

30 березня в Дії запрацювала можливість подати інформацію про зруйноване майно. На що можуть розраховувати юридичні особи, чиє майно постраждало або було примусово відчужене розповів сайту https://biz.nv.ua/ адвокат, заступник начальника відділу управління правового супроводу проектів ФК «Інвестохіллс Веста» Євген Луговик.

Відчужене майно

Відповідно до Закону “Про правовий режим воєнного стану”, відчуження майна у зв’язку із запровадженням воєнного стану тягне за собою відшкодування його вартості в порядку, визначеному Законом. При цьому, якщо майно після скасування воєнного стану збереглося, колишній власник або уповноважена ним особа має право вимагати його повернення в судовому порядку або, якщо це можливо, вимагати взамін надання іншого майна. Відповідно до ч. 2 ст. 1166 Цивільного Кодексу, шкода, завдана майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Що ж стосується нерухомого майна громадян і бізнесу, яке було пошкоджене чи знищене внаслідок бойових дій, то правові та організаційні засади надання компенсації за це поки що передбачені тільки в законопроекті 7198, який був прийнятий за основу Верховною Радою 1 квітня.

До цього, 20 березня Уряд своєю Постановою № 326 затвердив Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії РФ.

Цей Порядок передбачає, що основними показниками, за якими оцінюються завдані війною шкода та збитки підприємствам усіх форм власності, є вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна та упущена вигода — доходи, які бізнес міг би реально одержати, якби його майно не постраждало.

Визначення шкоди та збитків має здійснюватися відповідно до методики, затвердженої спільним наказом Мінекономіки та Фонду державного майна за погодженням з Мінреінтеграції. Але станом на 30 березня вона ще не була затверджена.

Тому постраждалі підприємства на сьогодні можуть керуватися загальними правилами підтвердження збитків. Для цього вони повинні:

  • зібрати копії всіх документів, що підтверджують право власності на майно (договори купівлі-продажу, витяги з реєстрів, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів тощо). Якщо документи не збереглися, то потрібно зайнятися їх відновленням одразу після скасування воєнного стану;
  • провести інвентаризацію відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів № 879 від 2 вересня 2014 року «Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань» та документально підтвердити наявність майна, його стан, відповідність критеріям тощо;
  • зафіксувати пошкоджене майно на фото- та/або відеозйомку та провести незалежну експертну оцінку збитків, завданих майну підприємства;
  • прописати упущену вигоду. Пізніше вона буде офіційно розрахована за методикою, затвердженою спільним наказом Мінекономіки та ФДМ, за погодженням з Мінреінтеграції;
  • зібрати максимально точну інформацію про дату та обставини пошкодження майна (новини, в яких прописують приблизний час та вид обстрілу, свідчення очевидців).

Якщо у регіоні, де розташоване майно, ведуться активні бої, то, звичайно, вчинити всі вищевказані дії можна буде після закінчення воєнного стану.

Як додатковий варіант, можна залишити інформацію про пошкоджене майно на ресурсі, створеному Офісом Генерального прокурора для документування воєнних злочинів та злочинів проти людяності, скоєних російською армією в Україні.

Також потерпілим підприємствам варто врахувати ще один момент. Станом на 30 березня цього року ані Україна, ані Росія не ратифікували Римський статут Міжнародного кримінального суду, тому розслідування воєнних злочинів РФ в нашій країні не підпадають під його юрисдикцію. Проте, Україна раніше своїми заявами визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, а після 24 лютого близько 39 держав-учасниць Римського Статуту звернулися до нього щодо проведення розслідування злочинів, вчинених у нашій державі у зв’язку із агресією РФ. Тому 2 березня Прокурор МКС Карім Хан прийняв рішення про початок повноцінного розслідування вчинених РФ в Україні воєнних злочинів. Що це означає для українців? А те, що згідно зі ст. 75 Римського статуту, Міжнародний кримінальний суд встановлює принципи щодо відшкодування збитків потерпілим, і саме він може визначити у своєму рішенні масштаби та розмір будь-якої шкоди та збитків, заподіяних потерпілим.

Таким чином на даний час для відшкодування завданих збитків підприємствам маємо цілком прийнятне теоретичне підґрунтя. Також, не виключено, що за наявності заочного рішення суду, Кабінет Міністрів розробить механізм відшкодування збитків та шкоди за рахунок майна резидентів РФ, завдяки чому буде реалізований Закон «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів».