Зараз рівнянка Ольга Мацнєва – дружина військового, волонтерка. А ще якийсь рік тому, незадовго до початку війни, разом із чоловіком, відкривши власну туристичну компанію, будували амбітні плани.
У вільний від роботи час подружжя Мацнєвих вирощували равликів та доглядали за плантацією фундука у селі Воскодави. Посадили на 7 гектарах горіхові дерева. Вони мріяли відкрити сімейний міні-ресторанчик, де б рівняни та гості міста могли куштувати делікатеси.
Але прийшла війна… Чоловік Ольги – Дмитро – з шаленим бажанням воювати та захистити своїх дітей і країну одразу пішов до військкомату. В черзі простояв 2 дні. Тоді його записали до місцевої ТрО. Охороняв Рівненський аеропорт, потім кордон із білоруссю. А згодом вирушив на запорізький напрямок. Там нині служить у штурмовій бригаді.
Коли Дмитро пішов у ЗСУ, Ольга почала згуртовувати однодумців, щоб пліч-о-пліч допомагати військовим. Спочатку плели сітки. Потім був збір гуманітарної допомоги на передову, відправка бусів та фур. Цим займається й досі. Сухпайки із салом, заготовки на борщі та супи, цукерки із сухофруктів, різноманітні смаколики, соління, окопні свічки, буржуйки, ліки тоннами передають до гарячих точок. А ще поповнили список допомоги зарядними станціями, генераторами, старлінками і навіть антидроновими рушницями.
З часом волонтерами стала вся родина Мацнєвих. Старша донька Валерія малює картини, які продає, а виручені кошти віддає на підтримку військових. Крім того, дівчинка разом із меншим братом Дмитром та мамою готують бутерброди, які, запакувавши у вакуум, відправляють на фронт. Не залишилася осторонь сімейного волонтерства й свекруха Ольги, котра виготовляє для військових лавандові мішечки та пов’язки на очі.
– Сім’я Мацнєвих знайшла своє місце у майбутній Перемозі, – каже начальник ОВА Віталій КОВАЛЬ. – Кожен член їхньої родини робить все від нього залежне для її наближення. Завдяки таким українцям ворог ніколи нас не здолає. Україна переможе!
Зоряна ЖИЛЬЧУК