Студент Національного університету «Острозька академія» Дмитро Козацький, керівник пресслужби полку «Азов», став відомим на весь світ завдяки фотографіям з «Азовсталі».
Боєць із позивним «Орест» під час оборони Маріуполя зробив кілька серій фото про життя оборонців міста. Зокрема, на них було зафіксовано імпровізований шпиталь у бункерах «Азовсталі» та побут бійців.
У травні Дмитро Козацький потрапив до російського полону, а через чотири місяці його звільнили. У вересні, ще перебуваючи у полоні, «Орест» переміг у престижному фотоконкурсі в Парижі – The Prix de la Photographie. Він отримав «золото» в категорії Press/War («Преса/Війна»), а також посів друге місце у загальній категорії Press («Преса»).
Українські фотографи Костянтин і Влада Ліберови, які познайомилися з Дмитром Козацьким, опублікували на своїй сторінці в Instagram світлини, зроблені після розмови із захисником. Боєць «Азова» розповів їм, що не хотів виглядати як жертва, тому одразу після полону привів себе до ладу.
«У перший день вдома я пішов до барбершопу, де підстригся та поголився. Я ніколи не хотів виглядати жертвою», – переповідають вони слова «Ореста».
«Ці слова розповідають про Ореста дуже багато, – поділився своїми думками Костянтин Ліберов. – Його знімки стали символом незламності української нації. Якщо ви спитаєте нас сьогодні, хто зробив головне фото цієї війни, нашою відповіддю буде: «Він, Орест».
Але сам захисник цього начебто не усвідомлює. Саме Орест, не знаючи того, став людиною, яка не дала нам із Владою кинути документувати війну. Це досить особиста історія. Ми думаємо, що повинні її розповісти».
Фотографи також розповіли історію знайомства з Дмитром. Вони написали йому слова підтримки, а Дмитро подякував за їхні вражаючі світлини війни.
«Ці слова прийшлись на найтяжчий для нас період в цю війну. Ми роз’їдалися сумнівами, адже в Україні працювали вже, мабуть, усі відомі журналісти… Кому це потрібно? А тут хлопець, який наразі в пеклі Азовсталі пише нам, що наші фото його надихають. Зараз ми розуміємо, наскільки ці слова були переломними для нас», – кажуть вони.
Ірина СТОЛЯРЧУК