fbpx
У Свято-Воскресенському соборі 30 літ тому почали хвалити Господа рідною мовою

У Свято-Воскресенському соборі 30 літ тому почали хвалити Господа рідною мовою

Діліться інформацією з друзями:

У листопаді 1992 року почав хвалити Господа рідною мовою у Свято-Воскресенському соборі хор, якому пізніше присвоїв назву «Молитва» Високопреосвященніший архієпископ Даниїл.

Спочатку то був архієрейський хор, який налічував 24 особи. Очолив його Костянтин КРИСЮК, учитель музики та співів у ЗОШ №1. Душевна краса, інтелігентність були притаманні цій людині. До нього славити нашого Спасителя прийшли великі патріоти-вчителі, лікарі, інженери, представники різних верств населення.

Серед них – учасник Другої світової війни Кирило БАРБАЛЮК, борці за волю України, які скуштували каторжанського хліба Михайло ФЕДЮРА, Сергій ОХРІМЧУК, який 16-річним юнаком брав участь у бою під Гурбами. Він був учасником Кенгірського повстання. Подружжя Гаїна і Михайло МАЛЕВИЧІ, які одружилися в далекому Сибіру, відбуваючи там покарання разом із батьками. Надія Мудрик, молодість якої минула на лісосплавах.

Майже всі вони – першопрохідці, які з нуля вивчали духовні твори А. Веделя, О. Кошиця, Д. Сарті, К. Стеценка і започаткували хор, відійшли у засвіти. Назву імена найбільш активних – І. ДАНИЛЮК, Л. ЯКОБЧУК, Я. КАЛЬНИЦЬКИЙ, Л. ПАТІЙ, І. ВЛАСЮК, А. ГЛИЦЬКИЙ, Л. ЮРА, В. ЮРА, П. ОТРОЦЮК, І. НАГОРНА. Вічна їм пам’ять. Нехай помоляться за їхні праведні душі ті, хто ще топче стежину до Святого храму, або помоляться вдома їхні друзі з тих далеких років. То В. СЕМЕНОВИЧ, В. ВЕЛІГУРСЬКА, Н. МИСЬКОВА, О. КОСІК, В. МАМЧУР, Л. ОСТАПУЛЯ.

Життя вносило свої корективи. Святі місця у соборі займали боголюбиві люди з чистим серцем, щоб славити Ісуса Христа.

Назву імена тих, хто теж уже в небесах. То Г. СУПАН, О. САВЧУК, М. і А. ШЕЛЬЧУКИ, В. ГУРСЬКИЙ, В. ОГІБОВСЬКИЙ, В. КУНДЮК, А. ХАРКЕВИЧ.

Нині віддають хвалу Богові під орудою регента Т. РОКИТЕНЕЦЬ З. і В. ТИВОНЧУКИ, А. ЯКИМЕЦЬ, Н. МИРОПОЛЬСЬКА, Л. ПОЛІЩУК, О. СТЕЦЮК, О. КІСЕРЕЦЬ, В. АЛІШЕВСЬКИЙ, Н. ПЕКАР, Є. ДЕЖУРКО, Г. ГРИЦЮК, П. ТАРАСЮК. Тепер свій талант і Божу іскру посилають парафіянам у церкві Сорока святих великомучеників Севастійських. До речі, в ньому одинадцять років прославляв Всевишнього хор «Молитва». Аматори хору «Молитва» є дипломантом І і ІІ Міжнародного фестивалю хорового мистецтва «Великодні піснеспіви», Дев’ятого слов’янського фестивалю-конкурсу «Коляда», нагороджені премією Г. Чубая, грамотою голови облдержадміністрації за участь в обласному фестивалі патріотичної пісні «Повстанські ночі», кількома грамотами архієпископів Рівненського і Остро­зького Даниїла, Іларіона на знак благословення за щиру працю та майстерне виконання церковних піснеспівів.

Півчі вшановували героїв Гурбинської битви, козаків, які загинули під Берестечком. Героїв, що сплять вічним сном на Грабнику, освячували Пам’ятний знак українській Першокнизі у Пересопниці, відкривали пам’ятник Н. Хасевичу на місці його загибелі під Сухівцями, прославляли Всевишнього у селах Іллін, Бабин, Квасилів, Ставки, Вересневе, Тинне, Рудка Красна, освячували місця під будівництво храмів у Межирічах, Березному. Прославляли Творця у новозбудованих церквах Вараша, Ставків, Іскри, Карпилівки.

Хто ж протягом 30 років благословляв нас, подавав приклад щиро цінувати Святе Письмо, любити церкву – душу народу, науку Христову – найсвятішу у світі? То спочилі у Бозі архієпископи Серафим, Даниїл, Євсевій, священники Феодосій, Володимир, Богдан.

А зараз щиро моляться, щоб оживити віру кожного парафіянина священнослужителі під орудою архієпископа Іларіона отці Сергій, В’ячеслав, Іван, Борис, Василь разом із дияконами Василем, Петром, Сергієм і Михайлом.

Бажаю вам усім, шановні, Божого благословення. А ще – багато-багато років подавати приклад щиро цінувати Боже слово.

Тетяна ПІЯР,
хористка із 28-річним стажем

Читайте також: У ЗСУ розповіли, у яку пору доби росіяни застосовують ракети і дрони