Весна принесла в міські парки та двори, на вулиці та сквери буяння зелені та різнобарвні квіти. Щоправда, є серед цього свята життя й небезпечні рослини, які хоч виглядають дуже гарно, але загрожують не лише людям, а й грунтам та своїм зеленим «сусідам». Йдеться про борщівник Сосновського, який пробивається і буяє разом із молодою травою, а вже в червні-липні випускає свій пишний білий цвіт.
Привабливі та небезпечні
Виглядає шкідник досить привабливо: міцне стебло, лапате темно-зелене листя, великі білі суцвіття. Попри зовнішню красу, бур’ян досить небезпечний. Найчастіше росте на узбіччях доріг, берегах, околицях населених пунктів, але трапляється, що насіння з вітром переноситься на більші відстані, тож небезпечна рослина може з’явитися й у міському парку, на шкільному подвір’ї, біля дитячого чи спортивного майданчика.
Нагадаємо, борщівник Сосновського з’явився в наших широтах у 50-х роках минулого століття.
Різні види цієї рослини проростали на Кавказі, окремі з них отруйні, інші – ні. Останні місцеві мешканці навіть використовували як зелень для приготування перших страв. Звідси й назва. Коли рослину виявили дослідники наприкінці 1940-х років, з’явилася теорія, що борщівник допоможе зробити прорив у тваринництві. Адже при незначних затратах на вирощування рослина могла стати поживним харчем для худоби. Тож було вирішено її активно культивувати саме як силосний матеріал. Однак згодом з’ясувалося, що таке харчування великої рогатої худоби негативно позначалося на смакових якостях молока та мало негативний вплив на здатність до розмноження. Тому невдовзі його «забракували».
На жаль, невдалий експеримент радянських урядовців відгукується й досі.
Цей бур’ян справжній живчик і узурпатор – має високу стійкість до негативних зовнішніх впливів та високу плодовитість. Природа ніби запрограмувала його на виживання: якщо знищити наземну частину до того, як борщівник відцвів та віддав насіння, він проростатиме знову і знову з того ж кореня. І так аж до 12 років, доки не виконає свою місію. Проростаючи, борщівник виділяє в грунт токсини, тому поруч не можуть існувати інші рослини.
Крім того його листя, стебла, а також сік, пилок та насіння є отруйними для людини.
– Якщо доторкнутися до борщівника, можна отримати опіки шкіри, – розповіла начальник відділу екології міського управління економіки Валентина Веремко. – Причому проявляться вони не одразу, можуть з’явитися за кілька годин або навіть через добу. І не варто порівнювати борщівник із кропивою, яка теж обпікає. Особливу небезпеку становить сік, який може потрапити на шкіру, якщо людина намагається голіруч вирвати борщівник. У ньому містяться фурокумарини – речовини, які при попаданні на шкіру, роблять її чутливою до сонячного проміння. Усе залежить від особистої сприйнятливості людини. Хтось може відчути лише свербіж і печіння, але нерідко справа закінчується опіками І-ІІІ ступеня. Можна і не зрізати рослину, а лише доторкнутися до неї. Особливо небезпечне потрапляння соку в очі. Цікаво, що опіки від борщівника заживають довго, залишаючи по собі на шкірі темні плями. А фурокумарини мають здатність накопичуватися в організмі та пізніше викликати рецидив. Вдихання пилку рослини теж потенційно небезпечне для здоров’я.
Хімією, косою і лопатою
Щороку в Україні, і на Рівненщині зокрема, намагаються вивести цей бур’ян, але наступного року він проростає знову. Тож спеціалісти управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області навесні обстежують території та шукають шкідливі рослини. У ході таких перевірок обов’язково звертають увагу на наявність борщівника Сосновського. Цього року на Рівненщині його виявили на 8,4 га.
Про це повідомили місцеві громади. Органи влади поінформували про те, як найкраще видалити шкідника. Адже закон покладає відповідальність за розчищення території від бур’янів саме на землекористувачів та власників. На територіях Корненської, Великоомелянської та Шпанівської сільських рад із залученням спеціалістів управління фітосанітарної безпеки були розроблені та прийняті програми боротьби з борщівником Сосновського, які вже виконуються.
Спеціалісти наголошують, що існує два основних способи боротьби зі злісним бур’яном – хімічний та механічний. Найбільш швидкий та ефективний – хімічний. Однак застосування пестицидів у населених пунктах та на берегах річок заборонено законодавством. Тож там, де можливо, використовують хімію, на інших територіях борщівник скошують та викорчовують його коріння.
Фахівці рекомендують видаляти рослину, як тільки з’являються листки. Тоді вона ще не така токсична.
У Рівному борщівник теж частий гість. Наприкінці весни та на початку літа його розлоге листя пробивається на газонах, серед трави, біля кущів та під деревами. Рівняни нерідко звертаються до комунальників і повідомляють про таких «непроханих гостей».
– Із бур’янами, у тому числі й з борщівником Сосновського, боремося, скошуємо, підкопуємо, – розповів головний інженер міського Тресту зеленого господарства Олександр Кравчук. – На територіях, які ми обслуговуємо, ця робота ведеться постійно. Якщо до нас звертаються рівняни з інформацією про точки проростання борщівника, виїжджаємо і ліквідуємо. Обробляти гербіцидами у парках не можна. Тому спочатку скошуємо, потім викопуємо корінь та знищуємо. Із досвіду можу сказати, що там, де ділянки доглянуті, де проводиться прибирання, косіння ще до періоду цвітіння цього шкідника, він нечасто проростає повторно.
Здебільшого борщівник у місті можна побачити на околицях. Або ж там, де користувачі занедбують свої землі. В той же час на узбіччях трас між містами і селами він зустрічається часто. Очевидно, там би його мали знищувати дорожники чи власники тих ділянок.
До речі, в Рівному одна з найстаріших приватних сервісних служб теж пропонує таку послугу, як знищення борщівника. Вартість стартує від 350 гривень та залежить від кількості шкідника.
Поради бувалих
Якщо небезпечна рослина з’являється у дворі багатоповерхівки, то тут за справу беруться міські ОСББ. Голови об’єднань розповідають, що вони дають раду бур’янам самотужки. Наземну частину скошують або зрізують. Її, як правило, спалюють. Корінь викопують, адже зазвичай він розростається в грунт не дуже глибоко, десь на 10-20 сантиметрів.
Якщо ж неможливо видалити кореневище, то в всередину залишку стовбура (має порожнисту структуру) заливають оцтову есенцію, бензин чи розчин «Білизни». Радять також для надійності верхівку обв’язати щільним поліетиленом.
Коли не встигли знищити шкідник і він вже випустив квіти, то й тут теж ще є варіанти боротьби. Дехто радить акуратно зрізати суцвіття ще до визрівання насіння. Адже маленькі зернятка здатні достигати, навіть на обрізаній квітці. Якщо ж насіння все таки з’явилося, то можна перед зрізанням обмотати суцвіття щільною тканиною, щоб не дати розсипатися зерняткам. Адже, потрапивши у грунт, вони здатні проростати навіть через кілька років.
Якщо попри всі зусилля борщівник знову й знову проростає на тій самій ділянці, досвідчені садівники радять спробувати перетворити це місце на газон. Для цього землю застеляють досить щільним нетканим геотекстилем, зверху насипають приблизно п’ятисантиметровий шар землі і густо-густо висівають газонну траву. Дуже важливо подбати про чистоту землі, яку насипають на геотекстиль. Краще привезти її з іншої ділянки, де борщівника і його насіння гарантовано немає. Такий метод боротьби з борщівником досить ефективний.
Однак, перш ніж приступати до роботи, не забудьте про захист шкіри та очей. Вдягніть гумові рукавиці, захисні окуляри та маску. Бажано вбратися в непромокальний одяг, щоб часточки шкідника чи його сік не потрапили на шкіру.
Наталія Ниркова
Постійно бути в курсі новин вам допоможе telegram-канал газети «7 днів»