Не смійтесь. Але у Рівному справді цими днями лабораторно виявили, що замість натуральної сметани жінка купила… пальмову сметану.
Звертаюсь до редакції, бо просто спантеличена цим своїм відкриттям. Одразу до суті. Я вирішила зробити натуральне масло із сепараторної сметани. Досі постійно так робила: купувала сметану в сусідів по дачі, і з її літра отримувала від 800 грамів смачного, корисного, натурального молочного продукту. Сподівалась, так буде й цього разу.
Котроїсь неділі сметану мені довелось купувати на міському продовольчому ринку в районі Сагайдачного, біля зупинки тролейбуса № 3. Принесла покупку додому, стала збивати сметану міксером. Била хвилин 20. Результату – нуль. Додала трохи холодної води, не вперше ж збивати. І знову вийшла та сама сметана, тільки її обсяг дещо збільшився.
Іншим покупцям той продавець пропонував приходити в середу. Я почула про це і теж вирішила прийти. Але з’ясувати стосунки не було з ким: його там не було. То занесла зразок сметани на аналіз до лабораторії на території ринку, бо боялася її споживати. Аналіз показав наявність у ній пальмової олії.
Її, виявляється, додають як консервант. Таким чином продовжують термін споживання. Справді, сметана смакових якостей за кілька днів не втратила, не зіпсувалась, не згіркла і не перекисла. Але наскільки вона шкідлива для здоров’я і яка її концентрація у сметані – це під питанням. Аналогічно вийшло і з придбаним у того господаря молоком. Коли я його кип’ятила, воно пінилося. Приготовлену на тому молоці манну кашу я таки їла, але з острахом.
Тепер боюся будь-що купувати на ринку, бо бачу, що практично ніякого контролю за тим, що і як там продається, нема. Наш центральний продуктовий ринок уже розтягнувся аж до Театральної площі, а до цього наче нікому діла нема. Я подзвонила на пряму лінію, то мені порадили звернутись у держспоживслужбу. Відповідь знаю наперед, бо купувала з рук. Але все ж повідомила про прецедент у поліцію. Там підтвердили, що такі випадки непоодинокі. Та й рівняни бачать, що поліцейські час від часу намагаються навести порядок на ринку. Але цього, вважаю, замало.
Розумію, апелювати потрібно не тільки до наділених владою інстанцій, а передусім до власної совісті кожного. Хотілося б, щоб мій крик душі почули всі. А ще хочеться знати офіційну позицію із цього питання сторін, дотичних до нього: хто ж усе-таки має нести відповідальність за цей хаос, що твориться на ринку, де продукція продається не з прилавка, а з тротуару? Тим часом на прилавках, де мають продавати сільськогосподарську продукцію, або майже пусто, або їх зайняли перекупники. А хто відповість за втрату здоров’я від підробок? Виходить, відповідальний за стан свого здоров’я виключно сам споживач?
Тетяна, пенсіонерка