Рівному знову вибори. Обирають, щоправда, не президента і не депутатів, а проекти Громадського бюджету, котрі втілюватимуть у життя наступного року. Тож кожен голос знову на вагу золота, бо може стати вирішальним у визначенні переможця. І хоча явка на пунктах голосування не така висока, як на виборчих дільницях, тут також інколи спостерігається справжня навала. Лише за перший тиждень понад чотири тисячі рівнян уже віддали свої голоси за креативні ідеї, які, на їхню думку, змінять життя в місті на краще. А вибирати є з чого! Адже з 90 поданих до процедури голосування відібрано 77 проектів.
Про те, як зорієнтуватись у розмаїтті проектів, а також про особливості рівненського Громадського бюджету, його можливості та умови голосування журналістці «7 днів» розповів начальник контрольного відділу міськвиконкому Рівненської міської ради, координатор Громадського бюджету Рівного Микола Полюхович.
У Рівному Громадський бюджет започаткували 2016 року. Наскільки активно рівняни долучаються до участі в конкурсі проектів та голосуванні за них?
– Цього року на Громадський бюджет було подано 90 проектів, щоправда, до голосування допустили 77. З кожним роком зростає відсоток ідей городян, які мають шанс бути реалізованими за кошти міста. Це свідчить про зростання якості написання проектів та відповідність їх критеріям і положенню про Громадський бюджет.
Упродовж трьох років спостерігаємо динаміку активності рівнян як за кількістю поданих проектів, так і за показниками голосування. Торік у голосуванні взяло участь майже 14 тисяч рівнян.
Чи не пов’язуєте таку активність з кращим інформаційним супроводом Громадського бюджету, привабливішими умовами для участі?
– Так, однозначно. На перших порах ми не встигали з проведенням інформаційно-промоційної кампанії, бо мали дуже стислі терміни на всі етапи його проведення. Тому в перший рік повноцінної інформаційної кампанії не було. А вже в наступні роки до інформування залучаємо громадські організації, соціальні мережі, ЗМІ, виготовляємо яскраву поліграфію, тому й виходимо на такі показники. Вже більшість рівнян, як мінімум, знають про Громадський бюджет і багато їх бере в ньому участь.
Щороку вдосконалюємо сам механізм цього проекту через введення якихось обмежень. Наприклад, в перший рік нам довелося обмежити так звані м’які проекти. Тобто ті, що спрямовані не на розвиток інфраструктури: різноманітні фестивалі, тренінги, навчання. І з 2017 року такі ідеї можуть бути занесені виключно до категорії малих проектів, тобто з бюджетом до 250 тисяч гривень, і їх не може бути більше ніж 50% серед переможців.
Торік було введено категорію «освіта», і її довелося відразу ж дуже обмежити. Тож серед переможців її може бути не більш як 30% серед великих і малих проектів.
На цей вимушений крок довелося піти, бо торік серед переможців було якраз більше освітніх проектів, і автори неосвітніх нарікали, що не можуть конкурувати на рівні з освітянами.
Можливо, трохи забагато обмежили. Тому маємо ситуацію, коли проекти набирають голосів у кілька разів більше, але переможцями не стають. Натомість проекти, що набирають менше, можуть бути визнані переможцями. Але, знову ж таки, будемо аналізувати і вдосконалювати цей механізм.
Які ще обмеження діяли цього року?
– Крім згаданих ввели ще обмеження щодо віку. Досі ми дозволяли голосувати рівнянам віком від 16 років, тепер голосують з 18 років. Це зумовлено тим, що ми не хочемо через голосування за проекти Громадського бюджету зривати освітній процес старшокласників. Також порушувалося питання щодо обмеження подачі своїх проектів на Громадський бюджет депутатами. Але така петиція у нас не набрала необхідної кількості голосів. А в Києві, до речі, міських обранців обмежили.
Торік були нарікання на те, що дехто з авторів чи заінтересованих осіб організовував голосування, зловживаючи своїм авторитетом. Це, зокрема, стосується освітянських проектів. Чи траплялися випадки маніпуляційного волевиявлення?
– У цьому році про них ще не чув. Хоча торік такі докори справді були… Масово приходили в пункти голосування, але досить активно голосували й онлайн. До речі, в цьому режимі за проекти Громадського бюджету було віддано більше голосів, ніж у пунктах голосування.
А поки що ми не фіксували якихось очевидних фактів довезень чи ситуацій, коли людей приводили групами.
З якими порушеннями вже стикнулися під час голосування?
– Жодних порушень ще не було зафіксовано. Єдине, було декілька осіб, які не змогли проголосувати, оскільки не користуються ID-банкінгом або ж дані з цього сервісу некоректно передаються на саму систему. У такому випадку ми радимо відкоригувати свої дані в банку або ж підійти з паспортом у пункти голосування і там проголосувати за проекти, які людина хоче, щоб були реалізовані у Рівному.
Громадський бюджет – не рівненське ноу-хау, його механізм широко використовують по всій Україні, хоча своїм корінням він походить з Латинської Америки. Щоправда, в Україну прийшов з Польщі. При цьому в кожному місті Громадський бюджет, або правильніше Бюджет участі, має свою специфіку, та в загальному українська модель у наших містах дуже схожа і регулюється відповідними положеннями. А от, наприклад, у Грузії все виглядає інакше, тому трапляються випадки, коли проект виграє без голосування.
Які проекти, на вашу думку, варто підтримати рівнянам, щоб від цього виграло все місто?
– Громадський бюджет, коли він зароджувався в Латинській Америці, був покликаний розвивати відсталі, бідні мікрорайони, так звані фавели. Тому є міста, де співіснують локальні і загальні проекти громадського бюджету. Ми ж їх так не виокремлювали, хоча частину з них становлять локальні проекти, а іншу частину – загальноміські. Наприклад, якісь фестивалі чи проекти сфери охорони здоров’я можуть бути загальноміськими. А от проекти з облаштування майданчика, футбольного поля, спрямовані на розвиток спортивної інфраструктури, віднесені до локальних.
Краще ознайомитися з усіма й вибрати те, що більше підходить для нього. Бо в нас так складається, що голосують за проекти тому, бо попросив товариш, колега чи сусід, оскільки його дитина там гуляє. Але краще було б обирати з позиції кожного рівнянина,щоб реалізувати в місті для всіх і для кожного зокрема.
Взагалі реально ознайомитися з усіма 77 проектами?
– Звичайно реально. Всі вони поділені на дві групи – великі і малі проекти. Наприклад, у пунктах голосування вони виведені в таблиці, де вже з назв можна зрозуміти їхню суть. Якщо ж якийсь проект зацікавив, детальніше дізнатися про нього можна, прочитавши короткий опис, а там і повний опис, кошторис. Все залежить від того, наскільки глибоко людина захоче вникати в той чи інший проект. Тому не потрібно читати всі проекти – від першого до останнього. Але якщо пройтися спочатку по заголовках, а тоді по опису, можна визначитись, який проект хочеш підтримати.
Нагадаю, що кожен рівнянин може проголосувати лише за три великі і три малі проекти.
Чи є якісь гарантії, що персональні дані учасників голосування не будуть гуляти ще десь по мережах або ж їх хтось не зможе використати?
– Не поширювати інформацію публічно нас зобов’язує закон. Хоча люди, зазвичай, надають свою персональну інформацію банкам, комерційним структурам, коли оформляють бонусні картки. То виходить, що вони більше довіряють комерційним структурам, аніж органам місцевого самоврядування? Органи місцевого самоврядування діють виключно в межах закону України, тому так само, як, наприклад, структурні підрозділи міської ради, що володіють паспортними даними всіх рівнян, коли оформляють закордонні паспорти або субсидії, не розголошують персональні дані. Закон нас у цьому обмежує, і ми цими даними не користуємося.
Ви особисто вже проголосували за проекти Громадського бюджету?
– Я проголосував одним із перших, тому що тестував систему. Але навіть у себе на сторінці цього не афішую, щоб не було звинувачень у моїй заангажованості щодо того чи іншого проекту. Скажу лише, що я завжди голосую за інфраструктурні проекти.
Знаю, що на Громадський бюджет подавалися проекти з проведення фестивалів чи створення музеїв, реалізація яких допомогла б Рівному здобути своє самобутнє обличчя. Це не інфраструктурні проекти, але не менш важливі. Чи не так?
– Звісно, от візьмімо, для прикладу, ковальський фестиваль. За назвою його нібито можна віднести до м’яких проектів, але це не так. Після нього залишаються для міста напрацювання – металеві скульптури, що стають окрасою Рівного. Тому це проект загальноміський і відесений до великих проектів. Якщо говоримо про проект «Городище “Оствиця”», який передбачає облаштування зони самого городища,– це так само інфраструктурний великий проект, який претендує бути візитівкою нашого міста.
Але при цьому ми не маємо забувати про важливість локальних проектів. Якщо беремо спортивну інфраструктуру, то вона так само має розвиватися, бо діти ростуть дуже швидко, і місто має відповідати потребам дітей.
Реалізація проектів лягає на плечі авторів-переможців чи цим займається якась спеціальна структура?
– Ні. Громадський бюджет ще називають Бюджетом участі. Це частина бюджету міста, яка відповідно до програми про Громадський бюджет регулюється окремим положенням щодо визначення тих об’єктів, які потрібно фінансувати. Тобто рівняни подають ідеї, вони ж голосують за них, визначають їхній рейтинг, а ті, які будуть мати найвищі рейтинги, будуть профінансовані. Кошти виділяють не авторам, а структурним підрозділам виконавчих органів міської ради, отже, ці проекти будуть реалізувати відповідні управління.
Отож, якщо, наприклад, хтось з активістів мікрорайону Північний написав проект на спортивний майданчик, то це не означає, що він той майданчик має будувати?
– Ні, автор проекту не буде займатися його втіленням. На чиїй території буде розміщений спортмайданчик, той і займеться ним, бо земельна ділянка відводиться йому. Якщо спортивний майданчик планують збудувати на території освітянського закладу – дитсадка чи школи, то реалізуватиме проект управління освіти. Якщо майданчик на загальній території, то – управління ЖКГ чи сім’ї, молоді та спорту; якщо в парку, то займатиметься ним управління культури через свої структурні підрозділи.
Скільки приблизно голосів має набрати проект, щоб він переміг?
– Великий – щонайменше 500, а малий – 300 голосів. Це для того, щоб подолати перший поріг. А далі вступає в дію рейтингування, яке визначить долю кожного проекту. Хоча проект може набрати півтори тисячі голосів, але не стати переможцем, а може набрати значно менше і виграти. Це залежить від того, наскільки активно будуть голосувати рівняни, з урахуванням обмежень на освітні та м’які проекти.
Яка картина голосування за проекти Громадського бюджету?
– За перший тиждень відкритого голосування, яке розпочалося 17 вересня і триватиме до 1 жовтня, чотири тисячі рівнян вже віддали свої голоси, в результаті це дало 12 тисяч голосів за різні проекти. Адже, як правило, люди не голосують, як дозволено, за всі шість проектів. Хтось голосує лише за один, два чи три проекти. Більшість рівнян голосує в електронній формі, і лише 506 рівнян – у пунктах для голосування. Найактивніше підтримують проекти категорій «освіта», «спорт», «комунальне господарство» і «культура».
Спілкувалась Оксана ПИЦЬКА