У Дубенському замку відбулася міжнародна науково-краєзнавча конференція «Феномен Тадеуша Чацького». Українські та польські представники наукової й культурної спільноти звернулися до спадщини людини, яка понад два століття тому перетворила Кременець на відомий освітній центр Волині. А завершилося життя цього реформатора саме в Дубні.
Конференцію організував Державний історико-культурний заповідник міста Дубна за фінансової підтримки Генерального консульства Республіки Польща у Луцьку. У Тронній залі замку зібралися науковці, музейники, краєзнавці та представники влади з різних регіонів України.
Учасники обговорювали діяльність Тадеуша Чацького, його вплив на розвиток освіти та культурного середовища Волині. А ще згадували людей, пов’язаних із цим краєм, серед яких поети Юліуш Словацький і Тимко Падура, письменники Антоній Мальчевський та Юзеф Коженьовський.
Та за науковими доповідями стоїть історія людини, яка присвятила освіті значну частину свого життя.
Як Кременець став «Волинськими Афінами»
Тадеуш Чацький народився 1765 року на Волині. Він був істориком, економістом, колекціонером старовинних книг і монет, але найбільше його захоплювала освіта.
Разом із просвітником Гуго Коллонтаєм Чацький заснував у Кременці Волинську гімназію, яка відкрилася 1805 року. Згодом вона стала ліцеєм, відомим як «Волинські Афіни».
І називали її так недарма. Тут діяли бібліотека, астрономічна обсерваторія, хімічна лабораторія, зберігалися наукові колекції. Ще до відкриття закладу Чацький придбав у Парижі 146 математичних та астрономічних приладів.
Він хотів, щоб учні не просто вивчали теорію, а досліджували світ і здобували практичні знання. Прагнув зробити освіту доступнішою для дітей із незаможних родин, розглядав можливості навчання дівчат.
Уже 1809 року у Волинській гімназії навчалися 693 учні.
Де твій скарб, там і твоє серце
Остання поїздка Чацького привела його до Дубна. На початку 1813 року він прибув сюди для зустрічі з князем Адамом Чарторийським, який опікувався освітою у Віленському навчальному окрузі.
Однак у місті реформатор захворів. 8 лютого 1813 року він помер у віці 47 років.
Його тіло поховали в родинному Порицьку, а серце відокремили й помістили в урну, яку зберігали в Кременці, у ліцейному костелі.
Поруч був латинський напис, який перекладається як «Де скарб твій, там і серце твоє».
Ці слова з Євангелія від Матвія стали символічними для історії людини, яка присвятила останні роки свого життя створенню освітнього закладу.
Сам ліцей продовжив працювати після смерті засновника. Проте після польського повстання 1830–1831 років російська імперська влада його закрила. Значну частину бібліотечних і наукових колекцій перевезли до Києва, де вони стали частиною матеріальної бази новоствореного університету.
Пам’ятний лист і виставка в Дубенському замку
Саме до історії серця Чацького звернулися організатори конференції, презентувавши спеціальний маркований лист «Де твій скарб, там і твоє серце».
Пам’ятні листи директор Державного історико-культурного заповідника міста Дубна Леонід Кічатий вручив доповідачам та почесним гостям.
Музичним доповненням зустрічі став виступ квінтету бандуристок дубенського хору «Anima». Вони виконали пісню «Гей, соколи», яку традиційно пов’язують з українсько-польським поетом і композитором Тимком Падурою.
Завершилася конференція відкриттям тематичної банерної виставки «Від Ікви до Вісли: постаті, що єднають». Вона присвячена діячам польського походження, чия діяльність була пов’язана з розвитком Волині. Як повідомило Управління культури і туризму Рівненської ОДА, участь у конференції взяли також представники Генерального консульства Республіки Польща у Луцьку. Так Дубенський замок, де згадували останні дні життя Чацького, знову став місцем розмови про його спадщину та історичні зв’язки України й Польщі.
