Кладовище в Новому Дворі опинилося в епіцентрі скандалу ще влітку минулого року. По один бік –мешканці Нового Двора, а по інший – міська депутатка, яку звинувачують у відстоюванні інтересів свого «родича». Все почалося з того, що міська рада розширила на прохання місцевих мешканців межі існуючого цвинтаря. Проти цього категорично виступила депутатка Рівнеради Ірина Пилипчук. Свій протест вона аргументувала тим, що відстань від кладовища до прилеглих будинків становитиме менше, ніж 300 метрів, що є порушенням санітарних норм.
Натомість більшість міських обранців усе ж таки не підтримали своєї колеги, а стали на бік мешканців Нового Двора. Отож Рівнерада спочатку збільшила територію кладовища у Новому Дворі, а невдовзі впорядкувала документи на землю.
Втім, Ірина Пилипчук не змирилася з поразкою і продовжила боротьбу, використовуючи всі доступні методи. Так, з вимогою закрити кладовище у Новому Дворі вона звернулася не тільки до міського голови Рівного, а й до народного депутата Олександра Ковальчука. Народний обранець, у свою чергу, відразу зробив депутатські запити на ім’я міського голови Володимира Хомка та начальника ГУ Держпродспоживслужби в області Володимира Лазарчука. Керівник обласної Держпродспоживслужби теж не забарився з реакцією і тут же надіслав відповідний лист на ім’я міського голови Рівного.
А тим часом на минулому засіданні міської ради скандал довкола кладовища набрав нового оберту. На початку засідання Ірина Пилипчук звинуватила одного з міських депутатів у тому, що він очорнив її перед громадою Нового Двора.
Згодом до сесійної зали прийшла делегація від мешканців Нового Двора, які виступають проти закриття цвинтаря. Вони не хочуть хоронити своїх рідних на кладовищі Молодіжне, оскільки це далеко і дорожче. А уїхньому масиві або поруч із ним альтернативної ділянки немає. У негативному впливі на ґрунтові води люди сумніваються, адже кажуть, що над водоносним горизонтом є шар глини, який затримує шкідливі речовини. Новодвірці навіть посперечалися з депутаткою, звинувативши її у захисті інтересів «Царського села і родичів». Щоправда, Ірина Пилипчук залишилася непохитною до інтересів людей, хоч і не заперечила, що поблизу місця поховань мешкають її родичі. Але й далі наполягає на тому, що керується лише захистом довкілля:
– Розширення кладовища на 74 сотки відбулося із грубим порушенням законодавства. Адже в документах зазначається, що землю використовуватимуть для обслуговування побутових споруд, а не для поховання. Виходить, що все це незаконно. У мене є висновок Держспоживслужби про те, що розширення кладовища неможливе. Бо не витримується санітарно-захисна зона до житлових будівель у 300 метрів. Окрім цього, кладовище не може знаходитися на пагорбі, бо всі ґрунтові води, насичені отруйними речовинами, течуть до людських осель.
Заради справедливості треба сказати, що кладовище у Новому дворі існує знезапам’ятних часів. Та й взагалі, якщо поставити за мету знайти порушення букви закону, то в Рівному необхідно було б закрити всі кладовища, крім «Нового».
Марія МАТВІЙЧУК
- Місцевим радам пропонують отримати гроші на розвиток шкіл
- Рівненський театр відновлює шевченківську містерію «Та не однаково мені…»
Пряма мова
Міський голова Рівного Володимир Хомко:
– Так, проблема справді є. Декілька років тому до мене дуже настирливо і не раз зверталися мешканці Нового Двора. І не тільки Нового Двора. З подібною просьбою – розширити або відкрити нове в їхньому районі кладовище – приходили жителі Басового Кута, Тинного. По Тинному (хоча й з великими труднощами) ми це питання вирішили. По Басовому Куті – проблема у процесі розв’язання. Тут немає місця для захоронень, тому думаємо, де його шукати: за межами мікрорайону, або поблизу нього. Аналогічна ситуація була й по Новому Двору. Її ми владнали: знайшли хорошу ділянку поруч із діючим кладовищем. Отож на багато років наперед у Новому Дворі не буде проблеми із похованнями.
На нашу біду, десь біля того кладовища, як кажуть, живе родич пані Пилипчук, яка почала бомбардувати усі інстанції з вимогою закрити кладовище у Новому Дворі. Звичайно, з іншою мотивацією, але з цієї ж причини. Очевидно, що ми не пішли їй на поступки. Адже вся громада просить, щоб кладовище діяло, а один депутат – щоб його закрити. Тоді вона почала штурмувати всі інстанції, в тому числі Держпродспоживслужбу. Залучили й народного депутата, який звернувся до мене з відповідним зверненням. І напевне, не тільки до мене, бо після цього Держпродспоживслужба направила мені лист із вимогою закрити кладовище.
Очевидно такий розвиток подій збурив місцеву громаду. І я розумію людей: вони багато років домагалися розширення кладовища, а тут через забаганку однієї людини можуть його закрити. Отож вони, як мені стало відомо, збирають підписи під петицією, щоб не закривати кладовище. Якщо їхня кількість буде достатньою для реагування, я розгляну це звернення. І мабуть, проведемо громадське слухання, на яке запросимо представників Держпродспоживслужби. Тоді й поставимо крапку в цій суперечці. Звичайно, ми не можемо прийняти незаконне рішення. Але очевидне й те, що не може одна людина, навіть якщо вона депутат, керуючись власними забаганками, диктувати свої вимоги усій громаді.
Постійно бути в курсі новин Вам допоможе Telegram-канал газети «7 днів»