fbpx
Меморіальний комплекс в урочищі Сосонки.

Сьогодні виповнилась 82 річниця страти євреїв в урочищі Сосонки

Діліться інформацією з друзями:

82 роки минуло від початку страшної трагедії в урочищі Сосонки. Щороку у ці дні на Рівненщині зі скорботою згадують події, коли нацисти стратили понад 17 тисяч євреїв Рівного.

Сьогодні представники обласної, міської влади, громадськість, представники єврейської громади вшанували пам’ять невинних жертв.

Вшанування пам'яті трагедії в урочищі Сосонки.

Впродовж 6-7 листопада 1941 року в урочищі Сосонки неподалік Рівного було безжально страчено нацистськими загарбниками 17,5 тисяч життів.

Напередодні у Рівному розклеїли накази про те, що особи єврейської національності, які не мають спеціального посвідчення з місця роботи, разом із родинами зобов’язані з’явитися о 6-й ранку до площі на Грабнику.

Наступного дня тисячі людей рушили до площі. За словами очевидців, коли люди дісталися Сосонок, їх групами підводили до викопаних ям. Примушували роздягатись та йти по колодах, які були перекинуті через яму. Коли люди йшли, у них стріляли і вони падали…

“Дорога смерті” — так називається відрізок від Рівного до урочища Сосонки.

Після проведення цієї страшної акції, в Рівному залишилося понад п’ять тисяч євреїв. Їх, згідно з розпорядженням гебітскомісара від 30 січня 1942 року, було переселено в гетто. Воно проіснувало недовго. Вже 13 липня людей заштовхували у вагони.

Так було знищено Рівненське гетто, а ще у Березному, Висоцьку, Вербі, Деражному, Дубні, Здолбунові, Корці, Костополі, Млинові, Острозі, Сарнах…

У Сосонках розстріляли 17,5 тисяч євреїв, а в лісах неподалік поховані ще близько 7 тисяч людей. Це офіційні дані. За іншими підрахунками, загинуло до 21 тисячі невинних жертв. Масштаби втрат в Сосонках прирівнюють до трагедії у Бабиному Яру.

Цього року вже 82-а річниця з часу перших розстрілів. Нині там розташований меморіальний комплекс, встановлений місцевою єврейською спільнотою.

Джерело: Рівненська ОВА.

Читайте також: У Рівному взавтра прощатимуться із Захисником Максимом Карпенком