Ще зовсім недавно про булінг мало хто говорив, та й сам термін був далеко не всім відомим. Минуло кілька років – і ось уже питання булінгу вирішується на законодавчому рівні, а Міністерство юстиції регулярно проводить кампанії щодо того, як йому протидіяти.
Чи це тому, що булінг – нове явище? Ні. Просто тепер воно набуло такого поширення, що стало всесвітньою проблемою.
Що ж таке булінг? Згідно з одним визначенням, це цькування, яке проявляється у фізичному, психологічному та інших різновидах насильства і здійснюється неповнолітньою особою або групою стосовно іншої дитини чи дітей. На превеликий жаль, як показує статистика, такі знущання спричиняють навіть самогубства серед молоді. Саме тому булінг – це серйозна проблема, що потребує вирішення.
Чи можливо протидіяти булінгу? Так. Але для цього насамперед слід добре розуміти, чому одні діти стають агресорами, а інші – їхніми жертвами. Ірина Рудюк, психолог з м. Рівне, пояснює:
«Зазвичай діти, які знущаються над іншими, потерпають від браку батьківської уваги вдома. Тому, принижуючи інших, кривдники самостверджуються та хочуть здобути повагу однолітків. Також не кожна дитина може стати жертвою булінгу. У такої дитини вже має бути образ жертви. Наприклад, той, кого ображають чи б’ють удома, може вважати кривду чи образу від інших чимось звичним. І саме такі діти найчастіше страждають від знущань».
Стосовно цього в одній статті на тему булінгу говорилося, що переважно діти, які цькують інших, мають глибокий душевний біль і почуття неповноцінності. А їхніми жертвами, як не парадоксально, найчастіше стають якраз ті, кому бракує впевненості в собі і хто має занижену самооцінку.
Очевидно, що у вирішенні проблеми булінгу найважливішу роль відіграють батьки. Що саме вони можуть зробити, аби захистити свою дитину від цькувань?
– Поясніть їй, що те, як вона реагує на такі ситуації, може покращити або погіршити їх, – радить пані Ірина. – Разом із дитиною обдумайте можливі ситуації та розробіть план дій. А найголовніше – запевніть її у своїй підтримці та любові.
Найкращих результатів вдається досягти тоді, коли батьки докладають зусиль, щоб навчати й підтримувати своїх дітей. Тетяна Войтович, жителька Рівного, розповіла, що її син зазнав знущань, коли змінив школу і перейшов до нового класу. Однак їм вдалося справитися з цією ситуацією. Що допомогло? Пані Тетяна ділиться власним досвідом:
«У нас із сином дуже довірливі стосунки. Я завжди цікавилася тим, що відбувається в школі, і уважно слухала сина. Навіть якщо була втомлена. У той непростий період я особливо старалася його підтримувати. Нам дуже допомогли поради з відео «Булінг. Ти можеш перемогти без кулаків!» із сайту jw.org про те, як реагувати на знущання. Ми з сином обговорювали, як можна застосувати ці поради в його ситуації. Наприклад, він не побоявся розповісти вчительці про те, що з ним жорстоко поводяться, а також зробив інші практичні кроки, згадані у відео. І з часом все налагодилося».
Справді, дуже тішить те, що в наш час існує велика кількість навчальних матеріалів для батьків та дітей, які можуть допомогти протидіяти булінгу. Скажімо, стаття «Знущання і залякування через Інтернет. Як захиститись?» містить практичні поради, як не стати жертвою кібербулінгу. Адже такий вид цькувань може загрожувати дитині навіть тоді, коли вона перебуває вдома.
Без сумніву, любов і взаєморозуміння в сім’ї здатні подолати будь-які проблеми. Тому в наступній статті поговоримо, як батькам знаходити спільну мову з дітьми, щоб бути для них надійним захистом та підтримкою.
Марта КУЛІЙ