Орієнтовний час читання: 2 хвилини
Психологіня з Рівного дала поради батькам першоклаників стосовно підготовки до школи. Навчання в умовах воєнного стану — це непросто і для вчителів, і для учнів.
Дитяча психологиня з Рівного Катерина Габріель розповіла журналістам Суспільного про те, що робити батькам майбутніх першачків.
Знайомство, страхи і трохи часу
Ще до початку навчального року Катерина Габріель радить поспілкуватися з дитиною про школу, відвідати заклад та познайомитися з учителем:
“Чим ліпше дитина вмотивована до школи, чим краще вона розуміє заради чого вона йде сюди, чому буде вчитися і здобувати нові знання. Це зміна діяльності, де замість ігор — навчання. Тому й батькам треба дати час і не очікувати від дітей великої успішності. Знову ж таки, ми враховуємо війну, стрес, в якому діти зростають”, — додала Катерина Габріель.
У випадку, коли дитина не хоче йти до школи, вона радить шукати причину. Це може бути страх, тривога щодо нового середовища.
“Варто поспілкуватися з дитиною, щоб розвіяти страхи. Трішки попрацювати з ними і батькам, і вчителям. І якщо батьки можуть на це якось повпливати, наприклад, більше поговорити про саму школу й пояснити, що не варто боятися нового для дитини середовища”, — розповіла дитяча психологиня.
За словами Катерини Габріель, вчителі також мають бути готовими до різних дитячих запитань:
“У нас зараз існує чимало платформ і чимало чудових дитячих психологів, які працюють з вчителями і навчають їх як відповідати на складні дитячі запитання, як реагувати в певні моменти. Насправді там є цілий алгоритм. І краще було б звернутися до цих ресурсів і трошки їх подосліджувати.”
Вчителі, які мають не перший набір дітей, знають як реагувати в певних ситуаціях і як допомогти дитині. Такий процес адаптації, за словами Катерини Габріель, є нормальним, оскільки діти абсолютно різні і в них не було раніше досвіду навчання в школі. Одним дітям легше, іншим — складніше. Тому до кожної дитини потрібен індивідуальний підхід.
Мотивація і воля
Дитину варто зацікавити і стимулювати до навчання, а не змушувати.
“Мотивація і воля — це дві такі подруги, які йдуть рука попід руку. Мало однієї мотивації, необхідні ще вольові процеси. Тому що для дитини сьомого року життя сісти витримати 40 хвилин чи 45 хвилин уроку, в деяких класах — 35 хвилин, буває часто складно. Тому не очікуйте всього й одразу. Тобто не має такого різкого переходу, дитина, наприклад, гралась — гралась, тут вона пішла в школу і все — вона вчиться, бере рюкзак, сидить і виконує якісь там мінімальні домашні завдання”, — пояснила Катерина Габріель.
Психологиня радить не вимагати, не критикувати, а звертати увагу на успіхи дитини:
“Важливо показати — дивись ти вже це вмієш, ти справжній школяр. Тому що тут соціальний мотив теж відіграє велику роль, що в садочку був маленький, а в школі — вже дорослий. Це ті моменти, за яких дитина продовжує розвиватися і зростати. Дуже важливе правило для батьків і вчителів — не очікувати, а підтримувати, супроводжувати”.
Також Катерина Габрієль наголосила, що за жодних обставин не можна “ламати дитину”, бо це знищить буть-яку мотивацію йти до школи й навчатися.
- Чому тріскаються помідори та як цьому запобігти
Тріщини на помідорах псують їхній вигляд, прискорюють псування та роблять плоди непридатними для консервування. Через тріщини всередину потрапляють мікроби, що може призвести до втрати врожаю.