На поетичних вечорах «поетархівці» плетуть мереживо осені.
З чого сплетено мереживо осені? З кружляння осіннього листя? З перистих хмаринок на чистій сині неба? А якщо зі слів, рим, думок? І так тонко, сильно, тихо, голосно, ніжно, талановито, стильно, дивно, романтично, урочисто, тепло, що аж до мурашок по тілу!
Доторкаєшся серцем до поетичного мережива «поетархівців» – і тішишся, що стільки талановитої молоді поруч! І думаєш, як пощастило їм, котрі мали/мають таке поетичне гніздечко – «Поетарх» – у Палац дітей та молоді в Рівному! Але кожен/кожна з них – то інша пташка, вільна й неповторна!
Як любить своїх пташенят пані Тетяна Горбукова: «Мої діточки! Мої сонечка!» Її вихованці розлітаються світом, пишуть і ростуть, видають свої книги. І з радістю приходять на такі поетичні вечори! У «Мереживі осені» сплелися поезія і проза, музика і тиша, усмішки і сльози, квіти й осіннє листя, юність і зрілість, свічі і книги! Для вух, для серця, для підживлення духу на довгі осінні вечори!
«Поетарху», плети мереживо рідного Слова під мирним українським небом! І нехай кожна твоя «пташка» буде щасливою у своєму творчому леті!
Мирослава ЖОВТАН
Читайте також: Проєкт «єРобота» допоміг стоматологині з Рівненщини здійснити мрію
- Доля поєднала талановитих людей в одну сім’ю
Доля поєднала двох талановитих людей, які знайшли секрет міцної родини – Ольгу Сергіївну Романовську, лікаря-акушера-гінеколога гінекологічного відділення та Миколу Ярославовича Романовського, лікаря-хірурга, онкохірурга, онкогінеколога Обласного центру планової хірургії та трансплантології Рівненської обласної клінічної лікарні імені Юрія Семенюка. Обоє навчилися дотримуватися…
