Парк на Грабнику, облаштуванням якого вже 5 років займаються громадські активісти і небайдужі рівняни, досі не має ані статусу парку, ані офіційної назви.
Попри те, що мешканці міста звикли проводити тут своє дозвілля, ця територія не має юридичного статусу рекреаційної зони. І доки вона не стане парком офіційно, немає гарантій, що коли-небудь цю землю не використають для будівництва, або ж просто не занедбають все, що там уже облаштовано.
Ще у 2016 році громадські активісти, які були стурбовані тим, що покинутому парку загрожує знищення і можлива забудова, подали на Громадський бюджет два проєкти, щоб відновити його. Ними передбачався благоустрій зеленої зони та облаштування майданчиків для спорту і відпочинку. Першим ініціатором перетворень був нині вже покійний громадський діяч Олександр Мельничук.
З того часу триває довгий і складний, але, врешті, переможний процес оновлення парку. Тисячі рівнян віддали за громадські проєкти свої голоси. І вони перемогли.
У 2017 році активісти провели заходи, щоб привернути увагу рівнян до проблем парку та випрацювати загальну концепцію – яким має стати реабілітована зона відпочинку, щоб рівнянам було тут зручно проводити час.
Для цього створили ініціативну групу, провели опитування мешканців та організували воркшоп «Парк біля ПДМ: курс на відновлення», де над концепціями розвитку працювали дві команди архітекторів, урбаністів та активних мешканців Рівного. У підсумку на Громадський бюджет подали ще один проєкт з освітлення парку.
Наступного, 2018, року робота продовжилася: пройшли публічні консультації та обговорення, майстерня МОСТ виконала проєктні роботи по всіх трьох ініціативах Громадського бюджету. Але кошти на реалізацію ідей прийшли тільки в кінці року. Будівельні роботи взимку виконувати було вже неможливо, тому їх почали аж в червні 2019-го.
На початок 2021 року в парку виконали чималий обсяг робіт. А саме:
- демонтували старі тротуари, сходи, підпірні стінки, бордюри;
- встановили освітлення, бо на всій площі не було жодного ліхтаря і в темну пору доби там ходити було незручно та небезпечно;
- реконструювали сходи та продублювали пандусом для доступу батьків з візочками та маломобільних осіб;
- облаштували нові тротуари і замостили їх бруківкою;
- звели спортивний та дитячий майданчики для відпочинку;
- влаштували газон з багаторічних тіневитривалих трав;
- встановили бетонні урни.
Оксана Майборода, депутатка Рівнеради від «ЄС», яка разом з іншими активістами займається облаштуванням парку з 2016 року, запропонувала довести процес відновлення зони дозвілля до логічного завершення і нарешті надати їй статус парку. Бо на мапі Рівного юридично «парку на Грабнику» не існує, хоча багато років цю територію мешканці використовують саме як рекреаційну зону для відпочинку.
Юридичне оформлення парку дасть наступні переваги. Зокрема:
- упевненість в тому, що відновлений парк не захоплять забудовники і мешканці зможуть безперешкодно відпочивати тут і надалі;
- правильний догляд за зеленими насадженнями. Це означає: чисте повітря, покращення кліматичної ситуації в мікрорайоні, збереження рекреаційної зони;
- гарантію, що парк не занедбають у майбутньому і все облаштування (обладнання дитячого і спортивного майданчиків, хідники, сходи, зелені насадження, паркові меблі, освітлення) залишаться. Більше того, облаштування буде продовжуватися;
- відновить історичну традицію, адже тут ще з кінця XVIII століття був грабовий гай, висаджений за бажанням власника міста князя Станіслава Любомирського. Понад століття це було неформальне місце прогулянок рівнян, а з 1933-го офіційно заклали парк, який при СРСР отримав назву «імені Хрущова» (пізніше – «Жовтневий»).
Є пропозиція дати паркові назву «Парк на Грабнику», бо це одна з найстаріших назв цієї частини міста і мешканці, які живуть тут, так його і називають.
У найближчий час депутати Рівнеради розглянуть це питання на сесії і рівняни отримають довгоочікуваний парк.
Ірина ЛЕХ