Жорна комуністичного злочину.
Цей пам’ятник ще за радянщини зробив житель села Вікторівка, що на Черкащині, Олексій Коваленко. Він зібрав докупи усі жорна з дворів, де люди померли під час Голодомору. Жорна, як символ того, що тоді вони були не потрібні, бо не було що молоти… Пам’ятник дідусь Олексій поставив на цвинтарі, бо колишня влада не дозволила ставити його у селі. Але сюди ніколи не заростає стежина і завжди лежать живі квіти.
Зараз важко уявити собі, що до визнання Голодомору наступні покоління нічого не знали про голод, а хто знав, говорили пошепки… Під страхом смерті комуністи витравлювали з пам’яті страшні сторінки у тих людей, які були свідками Голодомору. Не можна пробачити, що в українців вкрали навіть пам’ять і невиплакані сльози…
Дякуючи третьому президенту Віктору Ющенку, в Києві є музей Голодомору. Там і книги загиблих по кожній області, і книги страшних спогадів… і відео… і вжиткові предмети того трагічного часу… і безліч світлин.