fbpx

Особливості трудового договору з нефіксованим робочим часом

З 10 серпня 2022 року набрала чинності стаття 21-1 Кодексу законів про працю України (КЗпП), в якій закріплено нову форму трудового договору – «трудовий договір з нефіксованим робочим часом».

Трудовий договір з нефіксованим робочим часом – це спосіб організації виконання роботи, при якому працівник виконує свої трудові обов’язки періодично, тільки у разі потреби за вимогою роботодавця.

При прийнятті на роботу працівника з нефіксованим робочим часом з ним укладається письмовий трудовий договір, видається наказ (розпорядження) про прийняття працівника на роботу та повідомляється орган Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу.

6 жовтня 2022 року Міністерством економіки України затверджено Примірну форму трудового договору з нефіксованим робочим часом та рекомендовано роботодавцям керуватися ним при укладенні таких договорів.

Кількість трудових договорів з нефіксованим робочим часом в одного роботодавця не може перевищувати 10 відсотків загальної кількості трудових договорів, стороною яких є цей роботодавець.

Роботодавець (роботодавець – фізична особа), який використовує працю менше ніж 10 працівників, може укладати не більше одного трудового договору з нефіксованим робочим часом.

Мінімальна тривалість робочого часу для такого працівника протягом календарного місяця становить 32 години. Максимальна тривалість роботи не може перевищувати нормальної тривалості – 40 годин на тиждень.

Оплаті підлягає вся фактично виконана працівником робота, але оплата не може бути меншою, ніж за 32 години роботи на місяць (навіть якщо робота виконувалася менший час). Якщо робочий час перевищує 40 годин на тиждень, то оплата відбувається в подвійному розмірі годинної ставки за кожну годину роботи у надурочний час в порядку (стаття 106 КЗпП України).

Працівники з нефіксованим робочим часом мають всі права і гарантії, передбачені трудовим законодавством (в тому числі, право на щорічні відпустки, на вихідні дні, на оплату праці у підвищеному розмірі за роботу у нічний час, у вихідні дні, у шкідливих умовах тощо) (стаття 21-1 КЗпП України).

Працівник, який відпрацював на умовах трудового договору з нефіксованим робочим часом понад 12 місяців, має право звертатися до роботодавця з вимогою укладення строкового або безстрокового трудового договору.

Головний державний інспектор
відділу з питань праці Василь МАРЧУК

Читайте також: Головам громад Рівненщини презентували антикорупційний посібник