Те, що Координаційна рада зі сприяння у створенні та організації роботи об’єднань співвласників багатоквартирних будинків створена не заради галочки, засвідчило вже її перше, проведене під головуванням мера Рівного Олександра Третяка, засідання.
На порядок денний відразу винесли найболючіші питання ОСББ, які вже роками чекають конструктивного вирішення. Та головне – напрацьовано план подальших дій, які вже в недалекій перспективі матимуть практичні результати.
Детальніше про все журналістові «7 днів» розповів секретар Координаційної ради з питань створення та діяльності об’єднань співвласників багатоквартирних будинків Андрій ПРИЩЕПА.
– Пане Андрію, які проблеми нині найбільше дошкуляють ОСББ Рівного?
– Проблем немає, є робочі питання. Зараз це, напевне, стосується передусім теплопостачання та подачі до осель рівнян гарячої води. Адже попри те, що минув уже місяць, відколи стартував опалювальний сезон, ще є певні негаразди, які треба усунути. Вони не критичні, але все ж таки є.
А от щоб таких ситуацій не було 4 листопада згідно з розпорядженням міського голови Рівного Олександра Третяка була заснована Координаційна рада зі сприяння у створенні та організації роботи об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. Минулого тижня відбулося її перше засідання, під час якого розглянули найактуальніші для ОСББ питання. Одне з них – налагодження співпраці об’єднань співвласників з міським управлінням комунальної власності. Бо існують певні юридичні колізії, які необхідно врегулювати. Тоді проблема відпаде сама собою, але нею слід зайнятися. Зрештою, обмінявшись думками, ми дійшли згоди, що вже на наступному засіданні Координаційної ради детально розглянемо порушене питання і напрацюємо чіткий алгоритм практичних дій. Сподіваюся, що так само (прописавши відповідні правила співпраці) усунемо й інші перепони, які ускладнюють життя об’єднань співвласників.
– Тобто все здебільшого впирається у те, що просто немає дієвого механізму вирішення тих чи інших питань?
– Певною мірою, можна й так сказати. От взяти, для прикладу, питання аварійних дерев, яке теж порушувалося на засіданні Координаційної ради. Воно складається з двох блоків. Перший стосується прискорення процесу видачі дозволів на спилювання аварійних дерев. А другий – розробки міської програми зрізання аварійних дерев. Мова, зауважу, не про фруктові насадження висотою 2-3 чи навіть 4 метри (ОСББ з ними самотужки справляється), а йдеться про 20-30-метрів та вищі дерева, які визнані аварійними. Ідеально було б, звичайно, коли місто робило б це за власні кошти або на умовах співфінансування. Адже ми розуміємо, що спилювання аварійних дерев – затратна справа. Тому готові робити свій внесок, бо це питання безпеки. Свідченням цього став цьогорічний буревій, який поламав і повикорчовував у місті чимало дерев. До речі, одне з них упало на дорогу біля багатоповерхівки на вулиці Андрія Мельника, де я живу. Ми тоді з мешканцями будинку, не звертаючись до комунальників, самі вийшли о восьмій ранку й за годину ліквідували наслідки негоди, розчистивши проїжджу частину вулиці. Це приклад того, що всі ми однаково повинні бути зацікавленими в тому, щоб місто було безпечним і комфортним для всіх без винятку. Втім, не всі проблеми під силу одному чи навіть кільком ОСББ. Тоді й потрібна допомога міської влади. Особливо у вирішенні питань, які роками залишалися відкритими.
– Кажучи «залишалися», маєте на увазі, що нарешті й до них дійшли руки?
– Ще рано казати, що питання усунуті. Але вже розпочато роботу з їх вирішення. Як-от нічийні мережі, про які йшлося на засіданні Координаційної ради. Візьмемо такий приклад. Було ПМК-100, яке збанкрутувало. А сто метрів каналізації, яка знаходилася на балансі підприємства, залишилися. На баланс водоканалу вони не прийняті, отож обслуговуються (очищаються) за кошти мешканців прилеглих будинків.
Утім питання каналізації не таке складне, як те, що стосується системи опалення. У нас є будинки (об’єднання співвласників у них створили лише в цьому році), до яких прокладена через територію військової частини стометрова ділянка теплотраси, котра на сьогодні фактично нікому не належить. Ні ремонт, ні обслуговування цієї мережі ОСББ «не потягнуть», бо на це потрібні сотні тисяч гривень. До того ж такі видатки не передбачені в кошторисі об’єднань співвласників, оскільки вони обслуговують тільки внутрішньобудинкові мережі. Тому ми й порушили на засіданні цю проблему. Це питання, яке «висить» невирішеним вже четвертий рік, треба владнати. Яким чином? Провести аудит цих тепломереж, розробити процедуру, яка дозволить взяти труби на баланс територіальної громади. А вже місто передасть їх Рівнетеплоенерго як невід’ємну частину цілісного майнового комплексу. До наступного опалювального сезону ми повинні нарешті це питання закрити.
– Серед найактуальніших проблем ОСББ, з ваших слів, – негаразди з теплопостачанням. Вирішення цих питань також буде належати до компетенції Координаційної ради?
– Не можна сказати, що ми не займатимемося питаннями теплопостачання. Але безпосередньо якість подачі теплоносія контролюватиме створена відповідним розпорядженням міського голови робоча група, до складу якої входитимуть представники об’єднань співвласників, міських комунальних служб і Рівнетеплоенерго. Як на мене, то правильно було б розробити процедуру, за якою при фіксуванні неякісної подачі тепла була б передбачена відповідна компенсація – тобто зменшені для мешканців цих будинків платіжки.
– На чому передусім буде зосереджена робота новоствореного дорадчого органу?
– За задумом міського голови Олександра Третяка, створена з його ініціативи Координаційна рада вирішуватиме питання, які стосуються діяльності ОСББ, враховуючи думку керівників об’єднань співвласників і настрої людей. Адже мер ставить перед собою чітку ціль – зробити Рівне взірцевим містом самоорганізації його мешканців, які згуртувалися б для вирішення існуючих житлово-комунальних питань. А міська влада, у свою чергу, надаватиме їм у цьому всебічну підтримку. Для цього й започаткована Координаційна рада, котра, представляючи інтереси об’єднань співвласників, буде тісно співпрацювати з комунальними підприємствами і міськими управліннями, долучатися до реалізації Муніципальної програми.
Головне – зруйнувати радянські стереотипи мислення, що хтось за когось щось зробить. Ті, хто це збагнув років 10-15 тому, створивши ОСББ, живуть нині у відремонтованих, утеплених будинках з новими ліфтами, покрівлями, інженерними мережами, акуратними під’їздами і доглянутими дворами. Вони стали повноцінними господарями своїх багатоповерхівок, підтримуючи їх у належному стані. Наша мета – щоб кожен будинок Рівного став місцем комфортного проживання його співвласників. А міський голова Олександр Третяк пообіцяв максимально сприяти цьому.
Розмову вів Василь ГЕРУС
Міський голова Рівного Олександр ТРЕТЯК:
– Для мене надзвичайно важлива комунікація з головами об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. Тому ініціював створення Координаційної ради з питань діяльності ОСББ. Адже саме вони представляють інтереси мешканців багатоповерхівок нашого міста. Тож, як ніхто інший, знають їхні проблеми. Днями відбулося перше засідання новоствореної Координаційної ради, під час якого ми розглянули чотири основні на сьогодні питання, які хвилюють керівників ОСББ, і напрацювали план подальших дій для вирішення проблем багатоквартирних будинків, що накопичилися в них упродовж років. Мова йде і про безгосподарні мережі, контроль якості теплоносія, проведення аудиту приміщень, які знаходяться в багатоповерхівках та перебувають в оренді тощо.
Отож вирішили, що проведемо аудит, який передбачає інвентаризацію всього комунального майна. Це бомбосховища, приміщення, які здаються в оренду. Тим самим матимемо повну картину стану справ у місті. Синхронізація, узгодження питань, що стосуються сплати оренди, потрібні для уникнення колізій, які періодично виникали. ОСББ міста часто недоотримують кошти, бо орендарі не сплачують оренду. Таким чином має бути створений чіткий механізм, як стягувати ці кошти.
Зі спілкування з головами ОСББ громади бачу, що переважна більшість проблем, які виникають в ОСББ, – це питання комунальної сфери. Тому вже на наступному засіданні плануємо зібратися у ширшому форматі за участю керівника Департаменту інфраструктури та благоустрою і начальника управління комунальної власності для конструктивного діалогу.