Настала осінь, отож дедалі помітніше скорочується світловий день, а відтак зростає потреба в штучному освітленні. У стандартних багатоквартирних будинках масової забудови, як старої генерації так і нових проєктів, є великий потенціал для економії енергоресурсів, зокрема електроенергії. Як можна заощаджувати на освітленні, своїми порадами із журналістом «7 днів» поділився керівник компанії «Electrum Rivne» Руслан ЦИКАЛЮК.
– Отож, пане Руслане, на чому і як можна заощадити?
– Хочете – вірте, хочете – не вірте, а економити можна скрізь. Це стосується як прибудинкових територій, так і підвалів, під’їздів та інших місць загального користування. Це може бути заміна ламп розжарення чи люмінесцентних на більш економічні світлодіодні, використання сутінкових реле, астрономічних і звичайних таймерів керування освітленням, а також сенсорів руху.
Зупинимося на сенсорах руху. Ці пристрої беруть на себе повний контроль над освітленням, адже вони не тільки розпізнають темну пору доби, а й визначають рухомі об’єкти в зоні контролю. як правило, це дистанція 6–8 метрів по прямій видимості від сенсора. Сенсор має три регульовані характеристики:
чутливість – визначає дистанцію до об’єкта, при якій вмикається світло;
освітленість – визначає момент настання сутінок, коли світло буде вмикатися за наявності рухомого об’єкта достатніх для спрацювання розмірів;
затримка – відлік часу, протягом котрого світло буде утримуватися ввімкненим (як правило, 15 секунд – 10 хвилин).
– Який зиск будемо мати від встановлення сенсорів руху?
– Візьмемо, для прикладу, під’їзд стандартної п’ятиповерхівки. Тут встановлено мінімум 12 світлоточок. По одній на поверх, по одній на міжповерховій площадці, один тамбурний і один над входом до під’їзду. Це необхідний безпечний мінімум для темної пори доби. Розглянемо ідеальний варіант, коли мешканці заощадливі і замінили на всіх світлоточках лампи розжарення потужністю 100 Вт кожна на світлодіодні прилади потужністю 10 Вт, що є еквівалентом по світловому потоку. Перед входом у під’їзд зазвичай використовується значно потужніший світильник прожекторного типу.
Будемо вважати, що штучне освітлення працює 10 годин на добу. Споживання становитиме 10 годин х 12 точок х 100 Вт = 12 кВт/год на добу (4 380 кВт/год на рік). Протягом цих десяти годин під час увімкненого освітлення під’їздом пройде 100 людей. Припустимо, що тривалість увімкненого світла по кожній детекції (затримка вимкнення) складає 1 хвилину. Маємо те, що замість 10 годин споживання отримуємо всього 100 хвилин, тобто годину і 40 хвилин (1,66 години). Споживання складе 1,66 годин х 12 точок х 10 Вт = 0,2 кВт/год (!) на добу або 73 кВт/год на рік. Отож економія тільки на одному під’їзді завдяки встановленню сенсорів руху і заміні ламп розжарення на світлодіодні складе 4 307 кВт/год на рік. І це ще не все.
– Скажіть, де ще є приховані резерви.
– Вагомим фактором є експлуатаційні витрати. Вартість лампи розжарення 5-15 гривень у залежності від виробника, світлодіодної – 20-40 гривень. Тобто в чотири рази дорожча. а от термін служби світлодіодної лампи більший, ніж у лампи розжарення в 10-20 разів. Тож поки буде працювати світлодіодна лампа за аналогічних умов, потрібно буде замінити мінімум 10 ламп розжарення (!). Навіть без врахування робіт по заміні вартість ламп розжарення перевищить ціну світлодіодної.
Тепер уявіть, якою буде економія в масштабах будинку, вулиці, району, міста, країни! Саме це ми називаємо ефективним споживанням, вміємо і знаємо як це робити. Відтак, готові ділитися знаннями і досвідом, допомогти всім охочим стати більш ефективними.
Спілкувався Сергій ЛЕПКИЙ
Постійно бути в курсі новин вам допоможе наш Telegram