Потемнілі від часу металеві образи лежать поруч один з одним – свідки різних епох, що зустрілися завдяки волі випадку та пристрасті дослідника. Три натільні іконки з колекції директора Лютинського ліцею Михайла Гриневича розповідають історію віри наших предків, яка трьома століттями тому била в їхніх серцях.
Михайло Нестерович, історик і краєзнавець, зібрав колекцію натільних іконок, кожна з яких має власну драматичну історію. Вони потрапили до нього завдяки трьом різним людям у різний час, але всі об’єднані однією землею – селом Лютинськ.
Три унікальні знахідки — три різні епохи
Найстарший експонат колекції сам господар знайшов під час пошуків металошукачем. Датована кінцем XVIII століття, ця іконка інтригує незвичайною композицією: Богородиця з немовлям у центрі, а навколо – дві пари рук, піднятих у молитовному жесті.
«Може, зображення і далеке до досконалості, але тим воно і цінне, бо занурює нас у сиву давнину», – коментує знахідку Михайло Гриневич. Художнє лиття виконано індивідуальним майстром, що робить виріб унікальним свідченням народної релігійної творчості того часу.
Земляк Михайла Несторовича, Сергій Рабешко, поповнив колекцію католицькою іконкою кінця ХІХ століття. На ній зображена традиційна композиція – Богородиця з дитиною, доповнена латинськими написами.
Цей артефакт нагадує про багатоконфесійність регіону в той період, коли католицтво мало значний вплив на Волині. Техніка виготовлення свідчить про розвинене ремесло того часу.
А от Олег Білозуб, який нині захищає Україну в складі ЗСУ, передав краєзнавцю найбільш вражаючу знахідку – масивну іконку з образом святого Миколая часів останніх російських царів. За розмірами та вагою ця іконка могла слугувати не лише нагрудною прикрасою, а й домашнім образом для столу чи покуття. Багатство деталей і додаткові релігійні зображення роблять її справжнім витвором церковного мистецтва царської доби.
Усі три іконки демонструють високий рівень ливарського мистецтва. Особливо вражають збережені вушка для підвішування – тонка робота, що потребувала значної майстерності від ремісників.
«Цінним є те, що на всіх оцих знайдених натільних іконках збереглися дуже гарно литі вушка», – підкреслює історик.
Михайло Гриневич наголошує на важливості розрізнення натільних іконок і ладанок. Іконки мають значно більші розміри та часто слугували не лише особистими, а й сімейними релігійними предметами.
На ринку антикваріату подібні вироби можуть коштувати 600 гривень і більше. Проте для краєзнавця їхня цінність полягає не в грошовому еквіваленті, а в можливості доторкнутися до живої історії.
«Знайти натільну іконку – це значна удача для будь-якого металошукача», – зауважує дослідник, адже такі знахідки трапляються значно рідше, ніж хрестики чи ладанки.
Успіхи пошукової роботи в невеликому Лютинську надихають краєзнавця на роздуми про археологічний потенціал усієї Дубровиччини. «Скільки їх у землі ще зберігається тієї ж Дубровиці, Висоцька, Бережниці та інших сіл!» – мріє він про майбутні відкриття.
Читайте також: Губківський замок у Березному — історичні руїни XV–XVI століть на Рівненщині