На війні атеїстів немає

Діліться корисною інформацією з друзями:

Звук будильника перервав мій сон. На годиннику 00.30. До того мені снилося Рівне, де я давно не був, мирне життя. Я був радісний і безтурботний. Але реальність трохи інша – потрібно іти на нічне чергування…

Беру автомат, який добре почистив удень. Автомат. Як мені його не вистачало в перші дні війни! Зараз із ним значно спокійніше. Запах акації доноситься навіть вночі. Хто і навіщо посадив її у сосновому лісі?

ДРГ може з’явитися в будь-яку мить. Ну що ж, будемо вбивати. Піднімаю голову вгору. Дивлюся на небо. Сузір’я Великої і Малої ведмедиць, зоря Вега із сузір’я Ліри. А це що? Безпілотник? Ні, все ж планета – Юпітер. Трохи знаю астрономію. Втім, ворожі дрони літають постійно. Стріляти у них з «калаша» немає сенсу.

На війні дуже загострюються всі почуття. Тільки тут по-справжньому розумієш, як ти любиш свою родину і рідну землю. Ну і, звісно, атеїстів у окопах не буває. Піймав себе на тому, що мимоволі почав хреститися. Біблія завжди біля мене. І артос, який дала дружина.

Головне на війні – не деградувати. Тому у вільний час намагаюся багато читати. Як герої творів Ремарка. От тільки книг – не густо. Вже по кілька разів прочитав Рея Бредбері і ще одну книгу по саморозвитку. Зараз читаю про лідерів США. Пізнавально.

Ще дуже багато часу приділяю спорту. Щодня бігаю і виконую багато інших вправ. Натомість смак будь-якого алкоголю стає огидним.

Собаки в селі гавкають цілу ніч. Патрон у патроннику. Будемо вбивати ворога! Ні, ворога цієї ночі немає. Скоро буде світати. Закінчиться зміна – і можна буде виспатися. Хлопці кажуть, що в мене дуже міцні нерви. Сон, смачна їжа, а для мене ще спорт і література – найбільші задоволення солдата.

Тішуся тим, що поки я роблю свою роботу тут, хлопці звільняють Херсонщину та інші області. Наближаємо перемогу хто як може. Слава Україні!

Павло ДУТКО, депутат Рівненської районної ради