fbpx

Кому письменниця з Рівного дає шанс на втечу

Діліться інформацією з друзями:

Яка думка проглядається у змісті низки оповідань у новій книзі «Шанс на втечу» відомої письменниці з Рівного Неоніли ДИБ’ЯК.

Її багатий життєвий і літературний досвід дозволяє створювати привабливі, глибокі за своєю суттю літературні образи, а відточена майстерність у частині опису портретів та пейзажів, філософських міркувань робить текст її творів легким і приємним для прочитання.

Влучне художнє слово письменниці вимальовує калейдоскоп людських доль і дарує читачеві вигадливі сюжети. Мудру пораду ненав’язливо формулює зміст новели «Миколин годинник». Повчальна історія життя героїні новели підводить читача до думки: «Люди! Живіть тут і зараз. Дозволяйте собі бути щасливими, радійте, часом помиляйтесь, але підводьтеся та йдіть уперед за своїми бажаннями, щоб потім не бідкалися: мовляв, не встигла озирнутися, як пройшло життя».

Слід зауважити, що пані Неоніла доречно використовує свої знання тонкощів жіночої та чоловічої психології. Поціновувачів художнього слова підкорює саме гендерна різниця в логіці дій, міркувань, висновків її героїв. Цікаво спостерігати за думками і діями нерішучого Миколи та чисто жіночими роздумами обережної Ганни.

Відчайдушна Люда в повісті «Каблучка» намагається виправити свою помилку юності – наздогнати втрачене кохання. Та запізно. Усьому свій час. Доля, виявляється, не дозволяє цього зробити. Та й Сергій, уже збагачений життєвою мудрістю, обирає свій подальший життєвий шлях, не руйнуючи своє сімейне кубельце, де є надійна й турботлива Оленка – матір двох його синів.

Щемлива життєва історія цілеспрямованої та наполегливої Віки, яка за вічною метушнею і тотальною зайнятістю на роботі страждає від самотності, підкорить читачів своєю відвертою та щирою розповіддю героїні. Авторка оповідки зуміла створити образ сучасної молодої жінки правдивим і переконливим. Кожна панянка прагне звичайного жіночого щастя. Але не кожна спроможна сама здобути його. Віка змогла! Прочитавши оповідання «Хочу заміж!», упевнена: багато хто зі «слабкої» половини людства задумається над своєю долею і докладе максимуму зусиль, щоб змінити її в кращий бік.

Утекти від нелюба світ за очі намагається інша героїня оповідки «Втеча» Юля, котра ладна проміняти сите життя у золотій клітці на звичайне людське щастя з ніжними почуттями та взаєморозумінням. Але її шлях втечі виявився досить небезпечним. Доля, жорстко пожартувавши, власним рішенням ставить свою підопічну на те саме місце під сонцем, звідки вона тікала, ніби повчаючи: «Ні, дорогенька! Зраджене кохання я не прощаю. А ти колись зрадила справжнє кохання щирого хлопця Романа. До того ж убила свою ще не народжену дитину. Спокусилась «кращою» долею, обравши в чоловіки «перспективного» підприємця. За все потрібно платити!»

Мудрою моральною настановою може слугувати для потенційних читачів оповідання письменниці «До четвертого роду». Адже не секрет, що часто ми звертаємось до Бога, Вищих сил, провидців і віщунів, коли «нам припекло». Не замислюємось над тим, що нам дано це горе-біда для осмислення і виправлення сьогодні нашої колишньої провини. Василь ладен небо прихилити, аби зберегти життя єдиного і довгожданого синочка. Саме заради спасіння своєї дитини він іде на звитяжний крок – визнає себе злочинцем. Привселюдно просить пробачення у скривдженої, нещасної жінки-матері, котра з його вини втратила малюка.

Неоніла Диб’як дуже відповідально та дбайливо ставиться до використання лексики за її певним призначенням. Вона відшукує потрібне слово, пестить його, ретельно добираючи з різних синонімічних варіантів влучне й таке, що підходить за змістом, за діями героїв, за розкриттям їхніх почуттів та характерів. У новелі «Вона», зобразивши важкі потуги народження книги письменником, авторка виказує, як на мене, своє особисте ставлення до значення слова в житті людини. А особливо в людини, котра називається «письменник», «письменниця»: «Він має про це невідкладно написати, занотувати всі ці відчуття, усвідомлення, зафіксувати насвіжо, щоб слова яскравіли кольорами, пахли трояндовим озоном з вікна, звучали навальною стихією…»

У книзі також є низка оповідань-мініатюр, які легкі та приємні в прочитанні саме тому, що в них читач знайде корисні життєві приклади та поради, сповнені глибокої народної мудрості. Влучне українське слово, захоплюючі тексти творів письменниці спонукають до роздумів про життя, про власні вчинки, про своє місце на землі.

Твори Неоніли Диб’як у кращих своїх зразках насичені гострим соціальним і моральним змістом. Вони викривають людські негаразди нашого часу: меркантильність, святенництво, вузькість інтересів, безвідповідальність за свої вчинки. Чи можна втекти від себе? Ні! Шанс на втечу дуже малий і небезпечний. Саме таким є лейтмотив нової книги!

Віра МЕЛЬНИКОВА,

письменниця