Хто відповідає за повірку лічильника тепла?

«Будні ОСББ» досі висвітлювали переважно теми, які більше цікавили голів правлінь об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. А от питання, що хвилюють самих мешканців багатоповерхівок, залишалися на другому плані. Щоб встановити справедливість, редакція запровадила рубрику «Запитай у адвоката», під якою вміщує відповіді на запитання щодо прав і обов’язків співвласників, взаємостосунків між сусідами, писаних і неписаних правил, за якими живуть багатоквартирні будинки.

Спілкування з нашими читачами веде рівненська адвокатка Олена ШЕНДЕРА.

Хто відповідає за повірку лічильника тепла? Скільки коштує ця процедура і за чиї гроші  проводиться? Олександр Градський

– Почну з того, що 22 червня 2017 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2119-VIII «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», який набув чинності 2 липня 2017-го.

Відповідно до частини 2 статті 6 цього закону, обслуговування та заміна вузлів розподільного обліку / приладів – розподілювачів теплової енергії здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено законом або договором.

Статтею 7 прикінцевих і перехідних положень до цього ж закону Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, органи місцевого самоврядування протягом трьох місяців з дня опублікування зобов’язано:

забезпечити перегляд порядків формування тарифів на послуги з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання для суб’єктів природних монополій та суб’єктів, що провадять діяльність на суміжних ринках, зокрема в частині виключення зі структури тарифів витрат на встановлення, обслуговування і заміну вузлів комерційного та розподільного обліку теплової енергії і води;

забезпечити перегляд тарифів на теплову енергію, послуг з централізованого водопостачання, постачання гарячої та холодної води для суб’єктів природних монополій та суб’єктів, що провадять діяльність на суміжних ринках, у частині виключення зі складових відповідних тарифів витрат на встановлення, обслуговування і заміну вузлів комерційного та розподільного обліку теплової енергії і води.

На виконання норми вказаного закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, виконала перерахунок вартості тарифів і вилучила з них витрати, пов’язані з обслуговуванням та повіркою загальнобудинкових й індивідуальних засобів обліку.

Ці зміни зафіксовані в постановах НКРЕКП (зокрема № 1343 і № 1344 від 2 листопада 2017 року), якими внесено зміни до встановлених тарифів на централізоване водопостачання і водовідведення внаслідок виключення з їхньої структури витрат, пов’язаних з обслуговуванням та повіркою засобів обліку.

Таким чином, відтепер повірка лічильників (вузлів комерційного обліку) здійснюється за рахунок споживачів послуг. Натомість, за рахунок виокремлення вказаного платежу зі структури відповідних тарифів відбулося їхнє зниження.

Щодо вартості послуги повірки лічильника зауважу, що у місті Рівному таку послугу надає не одна організація, і можна вибрати прийнятні умови та ціну для ОСББ.

Наша багатоповерхівка не обладнана будинковим лічильником тепла. Я поцікавився платою в сусідньому будинку, який обладнаний лічильником, і помітив, що там за опалення платять майже удвічі менше, хоча наші будинки ідентичні. Чому така велика різниця? Микола Мамчук

– Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі – Правила), визначено, що у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їхніми показаннями пропорційно опалюваній площі (об’єму) квартири. Плату за надані послуги споживач вносить відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Тобто у разі встановлення будинкового або квартирного лічильника теплової енергії розрахунок плати за послугу з централізованого опалення здійснюється, виходячи із фактично спожитого обсягу теплової енергії (Гкал), і відповідно до встановленого тарифу для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії.

В іншому разі для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії плата за послугу з централізованого опалення розраховується як добуток затвердженого тарифу на централізоване опалення (у гривнях за квадратний метр) та опалювальної площі споживача і з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря та фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.

Крім того, на кількість спожитої теплової енергії для послуги з централізованого опалення для споживачів, у яких встановлено засоби обліку на теплову енергію, також впливають інші чинники, зокрема температура зовнішнього повітря протягом опалювального періоду, розмір загальної опалювальної площі, застосування енергозберігаючих технологій, теплотехнічні характеристики будинку, а саме: проектні особливості (зокрема теплоізоляційні характеристики матеріалів конструкцій та висота стель), стан місць загального користування, ефективність інженерних систем. Тобто загальна енергоефективність будинку, а також наявність нежитлових приміщень для комерційного користування разом впливають на обсяг теплової енергії, що її споживає будинок.

Своєю чергою, тариф на опалення квадратного метра в будинках, де нема засобів обліку теплової енергії, розраховується, виходячи з норми річної витрати теплової енергії на опалення квадратного метра опалюваної площі (кубометра об’єму) житлових будинків, яка залежить від поверховості приміщення та його географічного розташування, відповідно до КТМ 204 Україна 244-94 (2001 року).

Діліться корисною інформацією з друзями: