Тривалий час без двірника обходиться досить великий шматок території міста поруч з гуманітарним університетом. Чому це місце стало бездоглядним? Хто в цьому винен? І як цю ситуацію виправити?
Колись дуже давно на місці цього провулку проходила стежка, викладена тротуарною плиткою, яка вела до педінституту з вулиці Остафова. З часом вздовж цієї стежки по обидва боки перпендикулярно до вул. Остафова (Пластова) побудували два будинки. Один з них – п’ятиповерховий житловий. Навпроти нього – триповерхова будівля, де розмістився центр зайнятості. Директором центру зайнятості став Юрій Кобелєв, який активно зайнявся благоустроєм провулку. Під його керівництвом дорогу заасфальтували, зробили тротуари, провели світло. У цей час на території педінституту поруч з провулком побудували учбовий корпус і два гуртожитки, з’явилось багато студентів, для яких провулок став дорогою до центру міста та залізничного вокзалу. Через якийсь час центр зайнятості переселили в інше місце. І тут почалося…
У будинку, де знаходився центр зайнятості, відкрились кав’ярні, магазини та інші установи. В житловій багатоповерхівці навпроти – продовольчий магазин, згодом кафе і перукарня.
На всій вулиці немає стільки торгових точок, як в цьому провулку.
Прямо як торговий центр. Таке скупчення різних підприємств на малій частині тихої і спокійної вулиці Пластової призвело до того, що тут став дуже інтенсивним рух транспорту. Підвозили продукти та різні товари. Приїжджали автівки працівників цих закладів. А ще провулок – це задвірки РДГУ. До навчальних корпусів почали приїжджати авто викладачів, а до гуртожитків – машини батьків студентів, які привозили дітям харчі, а після вихідних днів і самих студентів на навчання. Крім того, провулок – це проїзд до вулиці Древлянської, куди також їдуть авто.
Провулок став дуже стратегічним, життя бурлило. Всім було добре. Тільки діткам, які живуть поруч, ніде було дітися.
І тоді я вирішила за власний кошт побудувати дитячий майданчик. Чудовий, яскравий. Всім сподобався. Діти і батьки були задоволені. Це був єдиний дитячий майданчик у цьому районі. Згодом цей майданчик став не тільки окрасою району, а й зоною відпочинку студентів.
Минуло кілька років. Від активного руху автомобілів провалились люки на розбитому асфальті, з’явились ями, накопичилися гори непотребу. А дитячий майданчик став сміттєзвалищем. І через весь цей жах і безлад і вдень, і в повній темряві увечері щоденно проходять сотні студентів.
Отож, я почала боротись за благоустрій нашого провулку. З цим питанням звернулась за допомогою до тодішнього головного редактора газети «7 днів» Людмили Мошняги. Її реакція була миттєвою і в газеті з’явилась інформація про безлад у нашому провулку. Людмила Мошняга особисто взяла під контроль цю непросту ситуацію. Були підняті «на ноги» комунальні служби, закипіла робота. В той же час в газеті періодично висвітлювався процес ремонту. Провалені люки замінили, ями на проїжджій частині та на тротуарі залатали. Ми, жителі вулиці Пластової, дуже дякуємо Людмилі Мошнязі, за добрі справи, які вона зробила для нас, бо ми всі ходимо через цей провулок. Також ми дякуємо панові Володимиру Хомку, який після закінчення ямкового ремонту виконав свою обіцянку і провів у 2016 році поточний ремонт асфальтового покриття провулку та прибудинкових територій. Провулок заасфальтували та побудували новий дитячий майданчик на місці старого, розваленого.
Знову засвітились ліхтарі, були встановлені урни для сміття.
У цих завершальних роботах з благоустрою провулку брали активну участь Ярослав Сахнюк, Віталій Павелків, Ростислав Кралюк, Олег Бездіжий. Ми їм дуже вдячні за це.
Підприємці в житловому будинку стали дуже якісно прибирати сміття на тротуарах біля своїх закладів. У будинку навпроти також прибирали, але почався ремонт і прибирання припинилось. Добудували ще один поверх і будуть здавати приміщення в оренду.
Хто і як буде прибирати далі – невідомо.
Але є і хороша новина. Нині вулицю Пластову обслуговує новостворена фірма «Чистота і порядок». Двірник цієї фірми ретельно і старанно прибирає прибудинкову територію в нашому провулку, частину двору і дитячий майданчик. Одна проблема вирішена. Але сам провулок, як і раніше, ніхто не прибирає, забули про нього. Мабуть колись дуже давно хтось із представників попередньої влади зробив помилку, забув внести прибирання цього провулку в бюджет. У звітах вулиця Пластова прибирається. Все добре. Але сам провулок, як «апендикс» – нічийний.
Я не розумію. Адже на будинках провулку розміщені таблички з адресою – вулиця Пластова. Але через те, що ці будинки побудовані збоку, перпендикулярно до вулиці Пластової, на них ніхто не звертає уваги. Не зважаючи на те, що там вирує життя.
А може, запропонувати владі дати провулку нову назву? наприклад, Студентський, і тоді внести його обслуговування в бюджет міста?
Йшов час. Періодично мінялися люди, які відповідали за прибирання вулиць, проходили різні тендери. Зараз тендер виграв Віктор Климук, начальник КП «МіськШЕУ». Двірник цього підприємства вже прибирає вулицю Пластову, а провулок – зась. Якесь замкнуте коло. І коли це все закінчиться, невідомо. В цьому, зауважу, немає провини Віктора Климука.
Знову звертаюсь за допомогою до газети «7 днів». Можливо, вона допоможете завершити цю багаторічну епопею.
Через газету дуже прошу Володимира Пилипчука, начальника управління житлового господарства, порушити це питання перед міською владою, щоб внесли в бюджет міста прибирання провулку по вул. Пластовій. Прошу нову владу ознайомитись з цим багатостраждальним «романом» під назвою «Ходіння по муках». Бо ця історія продовжується багато років.
Хотілося б отримати відповідь не обіцянкою, а конкретними діями.
Буду вам дуже вдячна.
Світлана ПАВЛЕНКО, управитель будинку по вул. Пластовій, 25