Рушійною силою різних змін у будь-якому домі є його власник. Активні господарі не лише шукають ресурси, а й варіанти, як зменшити обсяг власних вкладень на поліпшення умов проживання. Благо, що варіанти такі існують. Поруч із міськими програмами для підтримки об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, які давно і гарно себе зарекомендували в Рівному, нещодавно з’явився ще один інструмент. Йдеться про програму «Енергодім» від державного фонду енергоефективності. Півтора десятки рівненських об’єднань стали її учасниками та отримають максимальне відшкодування від фонду на свої проєкти. Одне з таких ОСББ – «Електроапарат», що на вул. Гагаріна, 3. Усі подробиці кореспондентові газети «7 днів» розповів його керівник Роман КОБЗЄВ.
– Розкажіть про ваш будинок і чому вирішили долучитися до програми «Енергодім»?
– Це панельний 9-поверховий будинок на 4 під’їзди, 143 квартири. Вік будинку – 36-38 років. Від початку існування цей будинок кооперативний. Свого часу співпрацювали з жеком ЖБК, потім – з управлінською компанією. За весь цей час в будинку нічого не робилося. У 2017 році вони почали утеплення будинку, зробили один фасад з північної сторони і зупинилися. В 2020 році запросили мене очолити ОСББ. Того ж року ми долучилися до муніципальної програми, замінили всі труби в підвалі, утеплили їх. Після цього зважилися на велику програму «Енергодім» щоб утеплити будинок.
Обрали енергоаудитора, зробили енергоаудит. Найслабшими місцями в будинку виявилися дерев’яні вікна в місцях загального користування та бетонні стіни.
Подали заявку до державного фонду. І зрештою попали в 500 перших ОСББ в Україні, які отримають максимальне відшкодування. Йдемо за пакетом «Б». він передбачав утеплення будинку, заміну вікон в місцях загального користування, встановлення на стояках балансувальних клапанів. В деяких квартирах – заміну вікон і дверей. А також вхідних дверей у одному під’їзді. Загальна вартість цього проєкту – майже 6 мільйонів гривень. З них 30% – наші кошти, 70% погашає Фонд. Це досить вигідно для співвласників. Від Фонду вже отримали відшкодування за енергоаудит і проєктно-кошторисну документацію та схвалення заявки. Брали кредит у банку, але лише на нашу частку. Деякі ОСББ брали на 70%, ми ж зробили інакше. Уже заплатили кошти підряднику.
Почали працювати з документами у березні. Нині проєкт практично реалізований.
– Розкажіть, як обирали виконавця робіт.
– За рекомендацією. Це місцева компанія «Ребелс». Дуже добре працюють, якість роботи хороша. Я поспілкувався з їхнім керівником. Він запевнив, що вони готові братися до роботи без попереднього нашого внеску. Тож ми домовилися. Вони вклали кошти у вікна і балансувальні клапани, почали утеплювати. Якби ми не починали роботи і чекали кредитних грошей, то це відклало б у часі втілення проєкту. Кредит ми отримали лише 11 жовтня, то до Нового року ми б не встигли. Працювати ж підрядник почав у липні-серпні. Тому нині залишилося роботи максимум на місяць. Все вже наближається до фінішу: вікна стоять, встановили балансири, утеплення теж закінчується.
– Ви голова ОСББ з досвідом, не раз брали участь у муніципальних програмах. Що було найскладнішим у співпраці з Держфондом енергоефективності?
– Найбільша складність у проєкті «Енергодім» була з документацією. Фонд енергоефективності дуже ретельно працює з паперами. Перевіряють кожен документ, всі розрахунки, оформлення і так далі. Якщо є помилки чи неточності, призупиняється розгляд заявки і повертають документи для доопрацювання. А це час. Приміром, місяць розглядали твої документи. Виявили якусь неточність – і тобі їх повертають. Але добре, що не відмовляють, а дають можливість доробити. Перший раз не вказали юридичну адресу ОСББ. Вдруге забули додати сертифікат якості на певні матеріали, тож це теж виправили. Нам дуже допомагав з усіма документами енергоаудитор Володимир Довбенко. Він має великий досвід.
– Чи були якісь технічні складнощі під час виконання проєкту?
– У місцях загального користування є вікна, облаштовані в так званих «кладовках». Тобто люди відгородили собі частину коридору і зберігають там якісь свої речі. І от з цим була складність: знайти власника кладовки, аби той відкрив двері, дав доступ працівникам до вікна, щоб його замінити. Декому доводилося демонтувати свої полиці. Хтось втратив ключі, тож довелося зрізати замки. Потім знову відкривати кладовки, щоб зробити відкоси. Це було найбільш проблемним. А так особливих проблем не було.
– Багато хто з ваших колег розповідає, що найскладніше в таких проєктах – переконати мешканців. У вас не було жорсткої опозиції, яка проти всього?
– Як це не дивно, але в цьому будинку інша ситуація. Люди дуже хотіли позитивних змін. Торік, коли ми робили ремонт по «муніципалці», всі мої колеги були в шоці, що за півтора місяці ми зібрали необхідну суму – нашу частку вартості програми. Люди просто дуже хотіли цього. Бо раніше в підвал не можна було зайти. Там було болото. З усіх боків текло, нічого не перекривалося. Одне слово – страшно. Тепер вони можуть туди заходити в капцях. І зараз щодня я бачу, що хтось оплачує внесок уже за новий проєкт. Звісно, в кожному будинку є люди, які проти всього. Але я на зборах пояснив, що якби це питання від початку робилося як слід, то було б по-іншому. Бо в 2017 році частину зробили, тепер треба решту доробляти. За цей час змінилася вартість матеріалів і робіт. Мешканці зрозуміли і підтримали. Вони хочуть жити по-людськи. Тому все вдалося.
– Як щодо вартості робіт для співвласників?
– У нас немає єдиного внеску за квадратний метр на цей проєкт. Є квартири, яким ця ціна становить 95 гривень, а декому – по 300. Тим, хто не брав участі в утепленні у 2017 році, доведеться платити більше. Зараз ми ставимо балансувальні клапани на кожен стояк, вони ставляться в підвалі. Це дороге обладнання, яке рівномірно розподіляє теплоносій, щоб усюди була однакова температура. Вони регулюються автоматично. Так само енергозберігаючі вікна в під’їзді, обрані за тими високими стандартами, які виставляє Фонд. Тож вони теж недешеві.
Але люди вже відчувають перевагу таких робіт. Найперше – стало тепліше. Дехто навіть просить менше використовувати теплоносія. По-друге, будинок не так руйнується. Тут було питання зі швами між панелями – у них жило багато кажанів. Почали руйнуватись деякі балкони, викришувався бетон. Тепер же стіни укріпили, вони укриті утеплювачем і на них більше не впливають атмосферні явища. На даху по периметру будинку буде зроблений і накритий металом парапет. Тобто і там більше не буде затікань. Бо вже другий рік на даху то там, то там робимо латки. Але по стінам однаково затікала вода. Тепер ця проблема зніметься.
5 листопада у нас була перевірка з Фонду. Вони попередили, коли будуть. Ми підготували всі документи. На місці були представники авторського, технічного нагляду, підрядника. Я зрозумів, що перевіряючи задоволені. Звісно, було кілька дрібних зауважень, бо ж не може усе бути ідеально. Дещо поправимо і все буде добре.
– Коли завершиться цей проєкт то в цьому будинку більш-менш усе буде зроблено?
– По великим проєктам – так. Звісно, потрібно ремонтувати дах. Думаю, що це питання участі в муніципальній програмі. Потрібно ще оновити дашки над під’їздами, поремонтувати сходинки біля входів, зробити ремонт у під’їздах, благоустрій. Колись це все зробимо своїми ресурсами. Головне, що є налаштованість мешканців жити в нормальних умовах. Тож всі проблеми можна буде вирішити.
Спілкувалася Наталія НИРКОВА