Директор пивзаводу у Рівному вирішив назавжди «поховати» жигулівське пиво

Діліться корисною інформацією з друзями:

Мар’ян Года вирішив назавжди «поховати» жигулівське пиво

Близько місяця тому директор Рівненського пивзаводу ініціював проведення всеукраїнського конкурсу на нову назву пива «жигулівське». Мар’ян Года запропонував викреслити з нашого життя все, що пов’язане з Росією.

– Багато чого з того, що було, – аргументував він свою ідею, – не стане у нас після війни. Однозначно не повернеться язик називати братом народ, який, пішовши на українців зі зброєю в руках, цинічно вбиває дітей, глумиться над жінками, руйнує святині, стирає з лиця землі міста і села. Тому, гадаю, нам потрібно позбутися всього, що нагадуватиме нам про рашистів. Це стосується не тільки назв вулиць, а й продуктів, як скажімо, сиру «російського», ковбаси «московської» чи пива «жигулівського».

Отож директор Рівненського пивзаводу Мар’ян Года пообіцяв солідний гонорар тому, хто запропонує найбільш креативну загальноприйнятну для всієї України назву пива на заміну «жигулівського». В оголошеному конкурсі взяли участь понад 16 тисяч авторів з багатьох кінців України. Найбільш активними були мешканці Рівненщини, чимало з Житомирської, Волинської, Тернопільської, Львівської та Хмельницької областей. Поодинокі пропозиції надіслані з Дніпропетровської, Київської та Запорізької областей. Фактично немає, і це зрозуміло, ідей від населення з територій, де тривають бойові дії.

Тож, аби розглянути всі надіслані пропозиції та визначитися з переможцем, конкурсній комісії знадобилося кілька днів.

– Дякую всім, хто долучився до конкурсу і надіслав свої варіанти, – каже Мар’ян Года. – Чимало учасників запропонували по кілька назв, дехто по 10 і більше. Окремі автори аргументували свої пропозиції, а кілька, як-от рівненський поет Олександр Берестяний, навіть написали вірші. Були й такі, хто вже навіть етикетки розробив. Щоправда, далеко не всі звернули увагу на одну-єдину умову щодо назви пива: вона не має бути прив’язаною до географії, оскільки задумана як загальноукраїнський бренд. А ще не повинна мати ознак агресії, бо українська нація не лише мужня і волелюбна, а й миролюбна.

Найчастіше учасники конкурсу пропонували такі назви, як «Українське», «Українське наше», «Рідне Українське» та подібні, трохи менше – «Байрактар», «100% Бандерівське», «Бандерівське», «Бандерівське смузі». Нерідко траплялося й «Бендерівське». Можливо, автори мали на увазі Остапа Бендера чи просто припустилися помилки. Серед популярних назв також «Козацьке хмільне», «Козацьке», «Рівненське», «Переможне», «Смак перемоги», «Чорнобаївка», «Чорнобаївське», «Джавелін», «Слава Україні», «Бандера», «Героям слава!», «Ми з України», «Азов», «Мирне», «Вільна Україна», «Маріупольське», «Незламне». Помітно рідше зустрічаються «Волинське», «Поліське», «Житомирщини», «Волонтерське», «Партизанське», «Бурштинове», «Європейське», «Рідний край», «Привід», «Паляниця». Деякі учасники запропонували назвати пиво «Зеленське», «Арестович», «Мар’янівське», «ЗГода». Більш як десяток авторів запропонували «Руський воєнний корабель йди на#уй». Чимало учасників аргументували свої назви. Для прикладу, «Воїн(и) світла» (світле нефільтроване), «Холодний Яр» (темне), «Українська Валькірія» (червоне імбирне), «Домашнє» (смак, який повертає тебе додому», «Cossaсk» (кодове ім’я НАТО – «Козак» англ. Cossack літака Ан-225 «Мрія»).

– Словом, пропозицій назв було не просто багато, а дуже багато, – підсумовує Мар’ян Года. – Всі, як одна, цікаві та варті уваги. Але на те він і конкурс, щоб визначити переможця. Після довгих дискусій конкурсна комісія зупинилася на назві «Віденське». Чому на ній? Вирішили відродити історичну справедливість. Саме таку назву мало пиво, рецепт якого належить австрійському пивовару Альфреду фон Вакано. Проте в тридцятих роках минулого століття більшовики вирішили змінити його назву і надати йому історію пролетарського походження. Так воно стало «жигулівським». На думку конкурсної комісії, нам не варто уподібнюватися оркам, тому вирішили повернути «жигулівському» його історичну назву – «Віденське».

Ігор КОПАЧ