Здоров’я. Про нього багато хто говорить, але мало хто піклується. Беруться за голову здебільшого тоді, коли вже припече. Яким чином можна якомога довше зберігати свою повноцінну життєдіяльність, бадьорість тіла і непохитність духу? Про це розмова нашого журналіста з людиною, яка знає, як це зробити, не з чужих розповідей, а з власного досвіду. Отож, сьогоднішнім нашим гостем є Віктор Сидорович – відомий рівненський майстер східних бойових мистецтв, який має власний погляд на Всесвіт і місце людини у ньому.
– Вікторе Івановичу, здоров’я, мабуть, по праву можна назвати наріжним каменем нашого буття. Бо коли його немає, тоді людині нічого в цьому світі не миле. Отож, що таке здоров’я?
– Справді, щоб говорити про здоров’я, спершу треба з’ясувати, що воно таке. Хоча відповідь на це запитання закладена в самому слові. Втім, люди часто-густо не бачать того, що у них перед очима.
Так-от, якщо взяти слово «здоров’я» і розділити його на дві частини, то отримаємо словосполучення «здоров я». Тобто, якщо здорове «Я» людини, то буде здоровим і її тіло. Залишилося лише зрозуміти, що таке «Я» кожної людини.
Будь-яка людина складається із двох частин: це її тіло, яке вона називає «Я», і її розум – здатність мислити, яке вона також вважає своїм «Я».
Щоправда, фізичне тіло – проявлене, його можна побачити, помацати, а розум людини – це тонка інформаційно-енергетична структура, яку не можна ідентифікувати органами почуттів, але яка керує фізичним тілом. У більшості людей сформувалися, на жаль, помилкові погляди на ці речі. Для прикладу, є такий відомий вислів, як «У здоровому тілі – здоровий дух». Я б тут розставив акценти по-іншому, бо насправді за здорового духу – здорове й тіло.
– Таким чином повертаємося до одвічної дилеми: хто ким керує – тіло розумом, чи навпаки розум тілом людини?
– Якщо керуватися поглядами сучасних нейрофізіологів, які твердять, що людське «Я» міститься в мозку людини, то виходить, що воно («Я») розміщене всередині тіла. Отож, тіло керує людиною. Втім, якщо взяти за основу іншу версію, за якою тіло знаходиться всередині «Я», тоді «Я» людини керує її тілом. Це, думаю, найголовніше, що треба збагнути. Поясню, чому.
Люди живуть завдяки енергії, яка міститься в інформації. Якщо, наприклад, взяти білкову їжу (байдуже, тваринного чи рослинного походження), то в її основі закладена інформація. Адже в кожній клітині є ДНК – своєрідний біологічний код, тобто інформаційна структура. Саме через ДНК працює вся біосфера. Отож, коли ми зрозуміємо, що інформація – це головне, ми повинні будемо збагнути що таке інформація та як нею оперувати. Якщо ми цього навчимося, тоді зможемо через інформаційно-енергетичні структури керувати своїм тілом.
- Інфікована коронавірусом українка з Diamond Princess – вилікувалася
- Мешканці Рівненщини можуть повідомити про злочини на «телефони довіри» поліції
– Але ж їжа – не єдине джерело енергетичної підзарядки людини.
– Так. Білкова їжа дає близько 35 відсотків необхідної людині енергії. Крім неї людину енергією підзаряджає повітря, яким ми дихаємо, вода і сонячне світло. Але що таке, наприклад, світло? Це хвильова структура, яка несе в собі інформацію. Зрештою, весь світ, у тому числі й людина, – це інформація. Не було б інформації, не було б ні світу, ні самої людини. Таким чином ми логічно підійшли до запитання: що ж таке інформація? Якщо це слово розкласти на складові, то дізнаємося про її суть: «ін» – в, «форма», «ці» – енергія, і в кінці – я. Тобто, інформація – це певний інформаційний образ, який знаходиться всередині «Я» людини. І ця інформація може бути для людини як корисною, так і шкідливою.
Звідси наступне запитання: розумію я це, чи ні? Що таке мислення, наші думки? Це процес опрацювання і керування інформацією образами. Якщо ми це будемо розуміти і вміти контролювати цей процес, тоді зможемо впускати в себе корисну інформацію, а шкідливу, навпаки, блокувати. Оскільки люди цього не розуміють, вони впускають у себе всю інформацію, не фільтруючи її. Це при тому, що нас здебільшого оточує негативна інформація, яка надходить із телевізора, інтернету, навіть спілкування з сусідками чи знайомими. Ця інформація (новини, історії, розповіді й т.д.) формує спосіб нашого мислення. Тобто якщо ми починаємо мислити негативною інформацією, вона проходить через кодові системи (ДНК) у наше тіло, а відтак людина може хворіти, або просто погано себе почувати.
– Іншими словами, добре чи погано живе людина, залежить від того, як вона думає?
– Безперечно. Тому я хотів би побажати людям, аби вони більше контролювали процес свого мислення: які в них думки, вони – позитивні чи негативні. Негативні думки – це основа всіх хвороб. Це не мої вигадки, а доведені наукою загальновідомі речі. Отож перехід на позитивне мислення і наповнення простору свого «Я» позитивними образами дає можливість існувати в цьому інформаційному полі здоровому тілу.
У цьому світі людині дуже важливо зрозуміти, що таке її «Я», пізнати себе (temet nosce – лат.) – це сенс життя. Чому себе? Бо ніхто не зможе пізнати світ так само, як ти. Ти – індивідуальність. Ніхто не може відчувати смак яблука так, як ти. Ніхто не може бачити кольори так, як ти.
Кожен бачить і відчуває по своєму. Тобто кожен приходить і йде з цього світу сам, один.
– Не раз доводилося чути твердження, що самопочуття людини великою мірою залежить від того, як вона дихає. Виходить, можна дихати правильно або неправильно?
– Так, ми весь час дихаємо, але не усвідомлюємо, чим і як. Хоча дихання перетворилося на автоматичний процес, воно є дуже важливим. Але про все по порядку.
Повітря, за науковим трактуванням, складається з таких елементів: 78-79 відсотків – азот, 20-21 – кисень і 1 відсоток суміші газів. Тобто азоту майже в чотири рази більше, ніж кисню. То й виходить, що дихаємо ми не киснем, як вважали, а азотом. Тепер перейдемо до суті. Що таке азот і кисень? Це гази або хімічні сполуки чи формули. А формула – це інформаційна структура. Таким чином, повітря – також інформація. Отож, вдихаємо і видихаємо інформацію. Щоправда, видихаємо свою особисту в ефір, куди потрапляє інформація решти мільярдів людей планети.
Натомість з ефіру беремо загальну інформацію. Зрозуміло, якщо люди здебільшого видихають негативну інформацію, то загальноінформаційний ефір заповнений негативом.
То чому ж ми дивуємося, коли почуваємося недобре? Ми ж самі засмічуємо ефір негативом! А засмічуємо тому, що у нас – негативне мислення. От і маємо замкнуте коло: видихаючи в ефір негативну інформацію, ми вдихаємо таку ж негативну, яку знову віддаємо. Тому важливо, щоб процес дихання був контрольований розумом.
Розглянемо, для прикладу, фізіологічний аспект. Природній принцип – це дихання животом. Усі тварини, як і немовлята, дихають животом. Лише починаючи ходити, дитина починає дихати неправильно. До речі, чоловікам набагато легше перейти на дихання животом, аніж жінкам. Для чого дихати животом? Коли людина вдихає, кисень кровотоком доходить до області малого тазу, де зазвичай через його брак відбувається застій крові. У жінок це виливається у гінекологічні недуги, а в чоловіків – у проблеми з простатою, сечовим міхуром тощо. Натомість правильне дихання (животом) дасть можливість нормально працювати органам малого тазу.
– Існує багато дихальних методик і систем (Бутейка, Стрельникової, Невмивакіна, індійських йогів, тібетських лам, китайських монахів і т.д.). Не будемо зараз казати, яка з них найефективніша. Краще підкажіть: якою може скористатися непідготовлена людина.
– Щоб навчитися правильно дихати, не треба їхати в Гімалаї чи записуватися в якісь школи. Достатньо сісти вдома у крісло, покласти руку на живіт і спокійно через ніс вдихати повітря. При цьому подумки контролювати, щоб воно доходило до низу живота (рука покаже, наскільки живіт наповнився повітрям). Далі робимо невелику комфортну затримку, а потім через рот спокійно видихаємо (при цьому живіт втягується, рука це покаже). Словом, треба привчати своє тіло дихати животом.
Зауважте, що вдихання має бути глибоким, але не напруженим. Таким чином напрацювати свій ритм дихання. У мене, наприклад, під час глибокої медитації за хвилину виходить три вдихання і видихання. Це добре, бо це контрольований процес. Але програмує його сама людина. Також дуже важливо контролювати дихання, коли людина бігає. Найпростіший спосіб: вдихання носом на чотири кроки і видихання (тільки ротом) також на чотири кроки. З часом тривалість вдихання і видихання можна збільшити. Головне не те, скільки ти пробіжиш, а як ти дихаєш. Якщо ви навчитеся правильно дихати, то відчуєте заряд сил і енергії.
Це те, що стосується фізіологічної сторони питання, а основне – це контроль мислення і інформації, від чого залежить енергетична зарядка.
Спілкувався Василь ГЕРУС
Постійно бути в курсі новин Вам допоможе Telegram-канал газети «7 днів»