“Батіг” для рівненських боржників

Діліться корисною інформацією з друзями:

Нехай українців, які не платять за житлово-комунальні послуги, не можна штрафувати протягом всього карантину і ще місяць після нього, нардепи з «Слуги народу» і чиновники з Міністерства розвитку громад і територій пропонують запровадити для неплатників нові штрафи.

На їхню думку, боржники за послуги ЖКГ нічим не краще злісних неплатників аліментів. Їх пропонують не випускати за кордон, позбавляти водійських прав, а також конфіскувати півзарплати. Який «батіг» нардепи підготували для тих, кому ще недавно потурали, в матеріалі 112.ua.

7 днів у ТелеграміСвіжі новини для тих, у кого мало часу

Новини які не потрапили на сайт ми розміщуємо в Телеграмі

То що чекає на неплатника? Майже всі норми, які було ухвалено у 2017 році щодо злісних неплатників аліментів, переносять на ЖКГ. Якщо не платити рік, до суми заборгованості додадуть 20% штрафу зверху, 2 роки –  30%, за 3 роки борг зросте в півтора раза. І це без урахування пені, яка нараховується за кожний день і може за обсягом сягати суми боргу. Тож за найгіршого розкладу доведеться віддати чи не втричі більше початкової суми. Якщо ж вам затримують зарплату, пеню не нараховуватимуть.

Найцікавіше, що заборона нараховувати і стягувати штрафи і пеню за несвоєчасну сплату діє в період карантину та протягом 30 днів після його закінчення. Вочевидь, нардепи оптимістично вважають, що всі карантинні обмеження буде знято, щонайменше, вже до 1 вересня. Інакше їхні штрафи просто не подіють. Але от інші санкції впровадити буде цілком реально.

Фінанси автоматично утримають із зарплати, але вже не 25%, як у випадку реструктуризації, а 50%. Виконавча служба передасть роботодавцю виконавчий лист. Автори ініціативи виправдовують таке нововведення справедливістю щодо тих, хто платив за послуги навіть на карантині.



 

Але як середньостатистичний українець виживатиме на 5 350 грн на місяць, невідомо. Тому можна прогнозувати, що через таку норму більше людей піде в «тінь». Тоді їхній дохід не можна буде довести.

Для пенсіонерів, студентів ставки ті самі – 20%. При цьому важливо розуміти, що у людини, як і раніше, не можуть відняти допомогу при усиновленні, одноразову допомогу у зв’язку з народженням дитини, з вагітністю, виплати на лікування, похорон. Також доведеться віддати права судового пристава. Поки борги не буде погашено повністю, їх не повернуть.

Якщо ж людині не виплачують зарплату, у неї можуть конфіскувати майно, заборонити виїжджати за кордон, користуватися вогнепалом, мисливською, пневматичною зброєю, полювати. Словом, все, як для злісних неплатників аліментів.

Яким повинен бути борг, щоб потрапити на санкції, поки невідомо. Його встановлюватиме Каб­мін. Що вже саме по собі є доволі спірним, адже в такому разі ми знову зіткнемося з ручним керуванням. Умовно сьогодні може йтися про 100 тис. грн, а завтра – про 10. Юристи кажуть, що такі зміни в законах є вкрай небезпечними.

Що стосується норми про конфіскацію, то до неї може дійти, якщо не платити понад три місяці. Навіть якщо ваша комуналка – всього в тисячу гривень.

Практика конфіскації існувала й раніше. За словами адвоката Юрія Білоуса, до вилучення житла доходить тільки тоді, коли немає вкладів у банку, готівки, зарплати. Якщо людина офіційно не працює, то можуть вилучити її транспортний засіб, будь-яке рухоме майно, побутову техніку. Чи чекати конфіскації домашніх тварин, поки невідомо, але в інших справах цю практику застосовують дедалі активніше.

На посуд, постільну білизну, засоби гігієни, одяг, дитячі речі претендувати не можуть. Є перелік меблів і техніки, які мають залишатися на сім’ю: стіл, холодильник, телевізор, комп’ютер, мобільний телефон, ліжко та стільці на людину. І лише в останню чергу можуть конфіскувати землю, дачні споруди.

Білоус розповідає, що можуть позбавити майна, якщо борг перевищує ліміт 20 мінімальних зарплат. Вже з 1 липня мінімалку повинні підняти до 5 238 грн. Тобто квартиру продадуть при несплаті 104 760 грн. Якщо відштовхуватися від середнього платежу за комуналку, виходить, що накопичувати борги потрібно десь 3,5 роки. При цьому строки позовної давності становлять три роки. Виходить, стягнення квартири нереально?

Суд просто так застосовувати строки позовної давності не буде. Про це треба його попросити, бо інакше може бути враховано борги й за 5 років. У такому випадку втратити житло цілком можливо, хоч це й далеко не найпопулярніша практика.

Стягнення єдиного житла боржника взагалі є незаконним. Щоправда, практика в Україні буває зовсім іншою: через борг у 50 тис. грн без житла залишився житель Луцька Олександр Швейгер. Причому різницю між вартістю квартири і боргом родині так і не повернули. Перешкодою для конфіскації житла також можуть стати органи опіки та піклування, якщо в квартирі прописані неповнолітні діти.

Якщо ж говорити про невиїзд за кордон, то практика показує, що стосовно аліментників це дійсно працює. Але не факт, що ця норма «витрусить» з українців борги за ЖКП. Зазвичай їхні власники фінансово не можуть дозволити собі подорожі.

Ганна ПЄШКОВА

Постійно бути в курсі новин вам допоможе Telegram-канал газети «7 днів»