Що саме відображається в Екологічному паспорті міста Рівне та якій світ нас оточує, розповіла начальниця відділу екології Рівненського міського управління економіки Валентина Веремко.
– Валентино Олексіївно, давайте відразу, образно кажучи, візьмемо бика за роги. Які найважливіші екологічні проблеми, що потребують першочергового вирішення, Рівне має на сьогодні?
– Що стосується основних екологічних проблем міста, то їх шість. Це, скажімо, незадовільний санітарно-екологічний стан поверхневих водних об’єктів – річки Усті та Басівкутського водосховища. Не менш злободенною темою є застарілість та недостатня потужність каналізаційних очисних споруд. До числа найактуальніших питань належить загроза затоплення та підтоплення території міста, яку спричиняє зниження внаслідок формування міських ландшафтів та щільної забудови фільтраційних властивостей грунтів. Непокоїть недосконалий роздільний збір ТПВ, відсутність переробки ресурсоцінних компонентів ТПВ, переповнений сміттєзвалювальний полігон. Турбує забруднення атмосферного повітря стаціонарними та пересувними джерелами. І насамкінець – зменшення кількості та якості зелених зон.
Всі ці проблеми окреслені у розробленому відділом екології управління економіки міста Екологічному паспорті. Його наповнення розпочалося торік і документ уже фактично був готовий до затвердження. Однак після зміни в структурі громади – приєднання до Рівного Квасилова – доопрацьований і минулого тижня поданий на розгляд членів міськвиконкому як аналітично-інформаційне видання Рівненської міської територіальної громади.
– Тобто, в Екологічному паспорті міститься не лише проблематика, а й аналітика.
– Звичайно. Там, окрім усього, наведені статистичні й узагальнені дані про стан довкілля і подано чимало цікавої пізнавальної інформації. Ось взяти, для прикладу, дослідження змін у кліматі. Протягом останніх десятиріч спостережень Рівненського гідрометцентру середньодобова температура повітря в регіоні зросла на 0,8-10С. Загалом, якщо говорити про зміну температури, то найбільше підвищення її відбувається в холодний період. Це означає, що суттєво скорочується імовірність дуже тривалих холодних сезонів, проте зменшується імовірність короткочасних похолодань. Тенденцією стало настання із запізненням на один місяць весняного тепла. Проте вересень став по суті літнім місяцем.
Якщо говорити про максимальні показники температури, то найсильніші морози (мінус 32,6 градуса) у нас спостерігалися взимку 2012 року, а найтепліше було у вересні 2015-го (+36,4). За досліджуваний період найменша кількість опадів зафіксована у серпні 2015 року (4 дні), а найбільша – у січні 2016 року, грудні 2009 і 2010 років (27 днів). Рекордний обсяг опадів зареєстрований у липні 2007 року (172 мм), найменший – у серпні 2015 року (1,5 мм). В цілому для нашого регіону характерна висока вологість повітря – 83-89% (в осінньо-зимовий період), влітку – 67-77%.
– Одна з найбільших екологічних проблем у світі стосується забруднення атмосферного повітря. Чим дихають рівняни?
– У нас, на щастя, далеко не найгірша ситуація. Втім, за даними Інституту економічних досліджень 2020 року щодо пріоритетності у вирішенні екологічних питань, проблема чистоти атмосферного повітря у Рівному перебуває на другому місці після очищення річок (55%). Зауважу, що на якість атмосферного повітря найбільше впливають викиди автомобільного транспорту та промисловості, які призводять до збільшення вмісту в ньому шкідливих домішок.
Наразі в Рівному, за статистичними даними, нараховується 56 підприємств, які мають стаціонарні джерела викидів. У Квасилові – тільки КП «Райкомуненергія». Однак близькість розташування до Рівного філії «Волинь-Цемент» ПрАТ «Дікергофф цемент Україна» (м. Здолбунів) створює додаткове навантаження на стан довкілля селища і міста. Цей суб’єкт господарювання є одним із найбільших забруднювачів повітря: частка в загальних викидах становить 30% – по області та 93% – по району. Найбільшу кількість пилу виділяють обертові печі під час подрібнення, помелу сировини та клінкеру.
На жаль, доводиться констатувати, що індекс забруднення атмосфери Рівного пріоритетними речовинами (пил, діоксид азоту, фенол, фтористий водень та формальдегід) виріс із 6,55 у 2016-му до 7,2 у 2019 році.
– Рівне вважається одним із найзеленіших міст України. І тут раптом виникла проблема зелених зон. Чим вона зумовлена?
– Справа в тому, що найбільш важливим показником екологічності населеного пункту є зелені насадження в межах міської забудови. У Рівному цей показник складає 2,55% від усієї території земель (площа Рівного – 5 864 га, з них 3658 га (62%) – забудова). До слова, найзеленішим містом у рейтингу за 2020 рік став американський Шарлотт, що в Північній Кароліні. Там 68% зелених насаджень, з яких 55% – дерева. На одну людину, яка проживає у місті Шарлотт, припадає аж 560,1 кв. метрів зеленої зони.
Втім, у нас не все так критично. До того ж спостерігається тенденція на покращення ситуації. Зокрема, проведений напередодні всеукраїнський захід із збільшення чисельності зелених насаджень сприятиме створенню умов для очищення повітря. Зелені та квітучі сквери і парки не тільки прикрашають міста, але й допомагають очищати атмосферне повітря від шкідливих відходів та вихлопних газів. Пил, що піднімається вітром, затримується на кронах дерев. До речі, гектар листяних порід може затримати до 100 тонн пилу, а хвойних – близько 40 тонн! За твердженням екологів, середнього розміру дерево очищає за добу таку кількість кисню, якою можуть дихати три людини!
Цікавим є і той факт, що не всі породи дерев ефективно очищають повітря. Виявляється, що найпродуктивнішою в містах серед всіх інших видів дерев є тополя, яка продукує кисню в десятки разів більше, ніж хвойні.
Відтак, маючи Екологічний паспорт міста, нам простіше вирішувати проблеми довкілля. А ними, як свідчить світовий досвід, нехтувати не варто.
Розмову вів Василь ГЕРУС