Відомий тренер з боксу переїхав до Рівного разом з вихованцями

Діліться корисною інформацією з друзями:

Війна змусила відомого тренера національної збірної України з боксу Валерія Даниленка залишити рідний Харків. Разом з родиною виїхав з-під обстрілів до Рівного, де нині з сином Богданом тренують талановитих спортсменів та готують їх до змагань найвищого міжнародного рівня.

Нещодавно один з їхніх вихованців – Матвій Ражба – на престижному турнірі в Афінах здобув свою першу перемогу на дорослому рівні.

7 днів у ТелеграміСвіжі новини для тих, у кого мало часу

Новини які не потрапили на сайт ми розміщуємо в Телеграмі

Рішення виїхати з рідного міста, де 15 років готував членів збірної України, Валерію Даниленку далося непросто. До останнього вірив, що ось-ось увесь той жах, що творився у Харкові, скінчиться.

«До 24 лютого я жив у місті Харкові, – розповідає Валерій Даниленко. – Тренував боксерів – членів збірної України з боксу. Я тренував команди, де були Усик, Ломаченко, Хитров, Берінчик, Гвоздик. Про повномасштабну війну в Україні я, мабуть, одним із перших дізнався. Це якраз бомбили аеропорт у Чугуєві. Ми переховувались 10-12 днів у бомбосховищі. З кожним днем було все гірше й гірше».

Валерій Даниленко просидів з сім’єю та маленькою внучкою у бомбосховищі під бомбардуваннями, під артобстрілами.

– Харків з першого дня бомбили, – згадує тренер. – Точилися вуличні бої. Ми з внучкою, дружиною, невісткою переховувалися у школі, в бомбосховищі. З сином та хлопцями допомагали іншим. Носили гуманітарну допомогу, бо ж у підвалі було багато дітей і людей похилого віку, які не могли вийти з укриття. Приблизно через 10 днів у нас уже була знищена вся інфраструктура. Не було супермаркетів, аптек – все розгромили. Не було ні опалення, ні їжі, ні питної води – лише технічна. Внучка і дружина захворіли. У них піднялася температура. Отож прийняв рішення рятувати сім’ю і виїжджати, бо ми опинилися в самому епіцентрі боїв. Далі там знаходитися не було ніякого сенсу. Хоч й сподівалися, що ось-ось зараз наші відіб’ють.

На 11-й день війни Валерій Даниленко вирішив вивозити родину з Харкова, де не припинялися артилерійські та авіаційні обстріли. Багато друзів і знайомих з Дніпра, Полтавщини, Львова та інших міст пропонували свою допомогу. Готові були, зі слів тренера, вивезти його сім’ю мало не на броньовику. Вирішили їхати до Рівного. Разом з ними в Рівне переїхали й кілька перспективних боксерів – призерів чемпіонатів Європи та світу серед молоді. Тепер Валерій Даниленко разом із сином Богданом (тренером молодіжної збірної України з боксу) готують спортсменів до міжнародних змагань. У тому числі й до Олімпійських ігор.

«Мій давній друг Володимир Зленко, співвласник клубу, запросив мене сюди, в місто Рівне, – веде далі Валерій Даниленко. – Тут мені запропонували всі умови для тренувань. Я перевіз сюди своїх юніорів. Зараз вони тут тренуються. Дуже вдячний за підтримку людям, які прийняли мене на Рівненщині, губернаторові, який зі мною зустрічався. В мене дуже давні стосунки з президентом Федерації боксу Рівненщини Володимиром Соколовським. Ми проводимо спільні тренування: харківські та рівненські боксери. І це, думаю, піде на користь рівненському боксу. Бо приїхали майстри спорту міжнародного класу. Нещодавно команда була на турнірі в Греції – Міжнародний турнір класу А в Афінах. Матвій Ражба посів перше місце. А також Руслан Цекало – 5-е місце. Це ми вже готувалися в Рівному».

Наразі Валерій і Богдан Даниленки готують своїх вихованців до чемпіонату України, який відбудеться наприкінці року. А ще з нетерпінням чекають на перемогу.

«Ми дуже вдячні нашим хлопцям в ЗСУ за те, що ми можемо працювати, тренуватися, їздити на змагання, піднімати прапор України на їхню честь. Україна для мене – все. Я все своє життя працював в Україні. Було багато пропозицій виїхати за кордон, але я працюю, працював і буду працювати на благо України. Коли Україна переможе, буду займатись тим, чим і займався: тренувати, щоб наш прапор майорів у всіх куточках земної кулі», – підсумовує Валерій Даниленко.

Олександр АЛЕКСАНДРОВ