fbpx

Огорожа навколо дитячого майданчика – кримінал чи об’єкт благоустрою?

Діліться інформацією з друзями:

Біля нашого будинку встановили дитячий майданчик. Аби тут не бісилися вандали, ми вирішили огородити його і закривати на замок. А хто з мешканців будинку бере ключ від дитячого майданчика, той і стежить за порядком на ньому. Втім, недавно виник конфлікт з мамою із сусіднього будинку, яка обурилася тим, що дитячий майданчик закривають на ключ. Мовляв, він збудований за кошти міста, значить для дітей усього міста. Якщо буде для всіх, то станеться так, як біля сусідніх будинків, де поламані гойдалки і перетворені на туалет для домашніх тварин пісочниці. Яким чином ми можемо зберегти від вандалів те, що маємо?

Наталка Процюк

Відповідь дає рівненська адвокатка Олена ШЕНДЕРА:

– Якщо земельна ділянка під багатоквартирним будинком, де створено ОСББ, відведена у власність, оренду чи користування, то таке ОСББ має право огородити земельну ділянку та дитячий майданчик. При цьому необхідно врахувати ряд особливостей.

Прибудинкова територія є спільним майном співвласників (власників квартир або нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку), що належить їм на праві спільної сумісної власності. Це однозначно випливає з п. 6 ч. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 № 417-VIII (далі – Закон № 417), а також ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України.

Водночас п. 1 ч.1 ст.6 та п.1 ч.2 ст.10 Закону № 417 передбачено, що співвласники мають право вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників, а збори співвласників уповноважені приймати рішення, зокрема, про встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним.

Тобто закон цілком і повністю на стороні співвласників: оскільки прибудинкова територія є їхньою власністю, вони можуть розпоряджатися нею на власний розсуд, в тому числі й шляхом обмеження доступу сторонніх до дитячих майданчиків.

Проте необхідно враховувати такі фактори:

По-перше, в п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 417 закріплено, зокрема, що прибудинкова територія є територією навколо багатоквартирного будинку, що визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди. Тобто, аби законно скористатися правом на обмеження доступу до прибудинкової території, межі останньої повинні бути документально визначеними. Інакше співвласники ризикують бути звинувачені в самовільному зайнятті земельної ділянки, що, в кращому разі, загрожує адміністративним штрафом на підставі ст. 531 Кодексу України про адміністративні правопорушення – в розмірі від 5 до 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 85 до 425 грн).

У гіршому разі, якщо власник «захопленої» земельної ділянки доведе, що йому було завдано значної шкоди, може постати питання навіть про кримінальну відповідальність за ст. 1971 Кримінального кодексу України.

По-друге, мусимо враховувати положення Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 № 2807-IV (далі – Закон № 2807). Так, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону № 2807 до об’єктів благоустрою населених пунктів належать, зокрема, прибудинкові території. Своєю чергою, пунктами 5 і 9 ч. 1 ст. 21 Закону № 2807 передбачено, що елементами (частинами) об’єктів благоустрою є технічні засоби регулювання дорожнього руху та малі архітектурні форми.

Шлагбауми або паркан, якими співвласники можуть «захистити» прибудинкову територію від сторонніх осіб, цілком можна вважати елементами об’єктів благоустрою.

А п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону № 2807 уповноважує сільські, селищні і міські ради затверджувати правила благоустрою територій населених пунктів, на які доведеться зважати. Звісно, в ч. 3 ст. 34 Закону № 2807 ідеться про те, що відповідні правила не можуть передбачати обов’язок фізичних і юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи. Однак, перш ніж вдаватись до обмеження прибудинкової території, варто попередньо проконсультуватися з місцевою радою.
Ну і, звісно, обмежуючи проїзд до прибудинкової території, важливо продумати та забезпечити доступ автомобілів екстрених служб – швидкої медичної допомоги, пожежників тощо.