Відсутність чітких відповідей на питання, які виникають у середовищі ОСББ-спільноти, породжує всілякі здогадки і кривотлумачення. Щоб усунути непорозуміння, зумовлені інформаційним вакуумом, редакція вирішила винести спілкування між представниками влади і об’єднань співвласників багатоквартирних будинків на сторінки «Буднів ОСББ». На запитання, надіслані на адресу редакції керівниками деяких рівненських ОСББ, відповідає перший гість рубрики «Інтерв’ю бере читач» – заступник міського голови Рівного Сергій ВАСИЛЬЧУК.
– На яких умовах проводиться відбір учасників муніципальної програми?
– Подобається це комусь чи ні, а відбір учасників проводиться на конкурсних умовах. Бували такі роки, коли через малу кількість охочих долучитися до муніципальної програми задовольняли заявки всіх, хто подав свої проекти. А траплялися роки, як-от цей, коли була велика конкуренція. Відтак, цього року запроваджені такі правила гри: перевага віддається тим ОСББ, які беруть участь у муніципальній програмі вперше чи вдруге, а серед програм – тим, які стосуються ліфтів, дахів та інженерних мереж. Отож, виділені на муніципалку понад 38 мільйонів гривень розподілили таким чином: 17,6 мільйона (майже 47 відсотків) скеровані на ліфти, близько 10 мільйонів – на покрівлі, решта – на інженерні мережі. Як на мене, розподілили правильно, бо відібрали найбільш життєво важливі проекти.
– За ідеєю, неприватизовані прибудинкові території є власністю міста, а догляд за ними покладено на об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. Виходить, що ОСББ, скеровуючи гроші на прибирання двору та його облаштування, використовує кошти не за призначенням. Адже гроші – громади, а територія – муніципальна. Чи не варто було б погодити межі прибирання між ОСББ і комунальними службами, яким за це виділяють кошти з міського бюджету?
– Це питання можна дуже просто вирішити. Треба, щоб в ОСББ на загальних зборах прийняли рішення, наприклад про оформлення права користування (власності) прибудинковою територією.
Відтак, об’єднання співвласників готує проект землеустрою, йому відводиться земля в межах визначеної прибудинкової території. І все. Інша справа, що мешканці будинку не мають великого бажання цього робити, бо відведення землі передбачає витрати на виготовлення проектної документації та плату за землю.
Тобто оформляється земля і проблема знята. А далі згідно з Правилами благоустрою власник несе відповідальність за порядок на відведеній йому ділянці землі. У будь-якому разі (байдуже: йдеться про оренду чи приватизацію) ОСББ не має права огороджувати прибудинкову територію.
– У нашому місті щороку асфальтують за бюджетні кошти прибудинкові території. Чи може хтось пояснити: за яким принципом визначають щасливчиків, яким благоустрій двору проводиться раніше, ніж іншим?
– Це питання стосується більше комунальників. Але можу сказати, що цього року в силу об’єктивних причин благоустрій прибудинкових територій проводиться, на жаль, не в таких великих масштабах, як, скажімо, торік і позаторік. Нині ці роботи виконуються в міру фінансових можливостей. План роботи з асфальтування дворів складає управління ЖКГ, працівники якого обстежують стан прибудинкових територій і визначають ті, де необхідно навести порядок передусім. А затверджує його міський голова Володимир Хомко, який, до речі, сам інспектує виконану комунальниками роботу.
Це по-перше. А по-друге, є депутати, які вболівають чи мали б уболівати за свій виборчий округ, у тому числі й за благоустрій дворів. Мабуть, поєднання цих двох складових (стан благоустрою прибудинкової території і настирливість міського обранця, який не втомлюється оббивати службові кабінети) впливає на черговість асфальтування дворів.
Але знову ж таки, якщо мова йде про прибудинкову територію, якою співвласники ОСББ хочуть володіти, то вони, на мою думку, мусять і стежити за нею, в тому числі й за станом асфальтного покриття. Так, міська влада має зробити все, щоб передати мешканцям у власність якомога охайніші та відремонтовані прибудинкові території. А от якими вони будуть далі (людям уже треба звикати до того) – залежить від самих мешканців багатоповерхівок.
– Є питання, яке чомусь всі одходять стороною, а воно не менш важливе, ніж інші, і стосується освітлення прибудинкових територій. Зрозуміло, що встановлення ліхтарів біля під’їздів – це клопіт ОСББ. А хто має відповідати за освітлення решти території двору, в тому числі спортивних і дитячих майданчиків?
– Це доволі проблемне питання для всього міста. Хоча воно поволі вирішується. Проводиться заміна старих на енергозберігаючі ліхтарі на вулицях, особливо в місцях, де розташовані нерегульовані пішохідні переходи. Оновлюється освітлення й на деяких прибудинкових територіях. А особлива увага відводиться дорогам і тротуарам, що ведуть до шкіл і дитячих садочків. У нас діє відповідна міська програма, на реалізацію якої виділяються кошти з бюджету міста. Настане час, і черга дійде до решти територій, в тому числі й прибудинкових.
– Як ви вважаєте: старі ліфти, яким по 25–30 років, економічно вигідніше замінити чи кожні чотири роки ремонтувати? Чому б для тих, хто хоче замінити ліфти, не створити більш лояльні умови підтримки?
– А які ще можуть бути лояльніші, ніж вони є, умови, коли ми даємо з міського бюджету 80 відсотків вартості ліфта? Потреба в ремонті ліфтів дуже велика. Умови в муніципальній програмі однакові як для ремонту, так і для заміни ліфти. Нехай голови ОСББ спілкуються з людьми, пояснюють їм, що і наскільки вигідніше. Єдине зауважу: міська влада не має можливостей одному й тому ж ОСББ кожні чотири роки виділяти з бюджету гроші на ремонт ліфтів. Отож, зваживши всі аргументи, люди мають самі прийняте те чи інше рішення на загальних зборах об’єднання співвласників.
– Хто і за яким принципом визначає черговість встановлення дитячих майданчиків у дворах багатоповерхівок?
– Ситуація з дитячими майданчиками фактично така сама, як і з асфальтуванням дворів. За останні роки в місті зведено дуже багато дитячих і спортивних майданчиків. На 200 процентів згодний з тими, хто вважає, що це не зовсім такі майданчики, які ми хотіли б бачити. Більшість з них – надзвичайно простенькі і не відповідають сьогоднішньому дню. Але в нас ще є можливість за участі в муніципальній програмі на умовах співфінансування 80 на 20 побудувати дитячий майданчик на власний розсуд.
У нас працювала депутатська комісія, яка обійшла всі двори, врахувала інформацію управління ЖКГ і звернення міських обранців, на підставі чого винесла свій вердикт. Тобто розписала, що і де треба зробити: в одному дворі звести новий дитячий майданчик, а в іншому додати кілька елементів.
Хоча, на мою думку, треба виробляти стратегічний підхід. Якщо, скажімо, є один спільний на три-чотири будинки двір, то не варто встановлювати дитячий майданчик біля кожної багатоповерхівки. Так неправильно. Краще робити, як це практикується в інших країнах, один великий дитячий майданчик з широким набором елементів. Так само дитяче ігрове містечко доречніше звести в сусідньому з багатоповерхівками скверику чи парку, аніж ліпити по гойдалці і пісочниці в кожному дворі.
Записав Василь ГЕРУС