Звички: вони формують характер і поліпшують життя

Здавалося б, скільки людині треба, щоб почувати себе щасливою. Як виявилося під час опитування відомих рівнян про звички, які поліпшують їхнє життя, небагато. Зрештою, судіть самі.

Депутат Рівнеради Любов РОМАНЮК:

– Я класичний консерватор із комплексом відмінниці.

І мої звички сформовані відповідно до рис характеру, а це пунктуальність, спланованість, чіткість, режим, відповідальність… Не люблю спонтанності, хоча зайве спілкування з друзями або родиною приносить шалене задоволення.

Попри непростий темп життя хочеться завжди мати додаткові сили і настрій. Тому я знімаю стрес у свій спосіб. Здебільшого я втомлююся не фізично, коли маю час відпочиваю, переглядаючи фільм, із книжкою в руках, чи коли перебуваю церкві. Моя втома інша, бо гуде в голові як електричний струм. І з часом я зрозуміла: якщо я виснажена емоційно чи розумово, потрібно скерувати залишки своїх сил для фізичного навантаження.

Чудово допомагає робота на землі, генеральне прибирання, перестановка меблів у квартирі, приготування складних страв. Якщо у мене на городі поміж рядків немає ані травинки, це насторожує і мого чоловіка. Тому, можна сказати, городина є лакмусом мого стану для оточуючих. У моменти найбільшого стресу я готова безупинно йти, і думаю, що це своєрідний пошук організмом балансу.

Обожнюю ліс, сам процес пошуку грибів, спілкування з природою… Після цього організм отримує ще більшу втому, але вона зовсім інша — приємна. Все, що ми робимо у житті, чим займаємося, має приносити задоволення. Так важливо залишатися щасливим і мати бажання іти далі. Крок за кроком.

Мені дуже важливо бути з родиною. Мій чоловік і наші діти – вони такі інші! І вони настільки наповнюють мою внутрішню гармонію, що я купаюсь у промінцях їхніх кольорових ідей, мрій, спонтанності. «Втомилася? – поїхали в баню», «Які плани? Може, шашличок?», «А чи не поїхати нам на озеро?», «Ми в кіно. Ти з нами?» Вони розуміють мене, як ніхто і ніколи не зможе зрозуміти. Вони розрізняють втому від злості, щиру посмішку від ввічливої.

І коли вони сплять, так хочеться пригорнутися до кожного й увібрати в себе все те, що руйнує дорослий світ, аби завжди мати сили йти вперед.

Діліться корисною інформацією з друзями:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.