Не по роках розсудливого 23-літнього студента-медика Олега Дегтярьова з упевненістю можна назвати «білою вороною». Звісно, в хорошому розумінні метафори. П’ятикурсник релокованого в Рівне Луганського державного медичного університету намагається сповна реалізувати свій потенціал, аби зробити життя більш гармонійним.
Спрагло поглинаючи знання з усіх, які його цікавлять, сфер, він безкорисливо ділиться своїми набутками з іншими. Олег читає лекції, проводить тренінги, а віднедавна взявся за наукове дослідження.
Війна розлучила з рідними
Не таким, як усі, Олег був з дитинства, яке минуло в рідному смт Новопсков Луганської області. Допитливість хлопця не обмежувалася пошуком свого покликання. Спершу навчався в Художній школі, а потім – на кухара. Завжди намагався передусім розібратися в самому собі. Зацікавився психологією і філософією.
У 19 років вирішив серйозно вивчати психологію, тому в 2019 році вступив до Луганського державного медичного університету, що вже на той час перебрався в Рубіжне.
Після 24 лютого 2022 року, навчаючись на 3 курсі, Олег разом із університетом переїхав до Рівного. Батько та дід, залишившись у Новопскові, досі перебувають в окупації. Олег час від часу (якщо дозволяє якість зв’язку) спілкується з татом, який не захотів покидати отчу хату. А от з мамою, яка ще в 2016 році виїхала на роботу в росію, було, навіть посварився. У 2022-му вона кликала сина до себе, та Олег навідріз відмовився. По-перше, мав невтішний досвід підробітку в москві, а, по-друге, збагнув, що не зможе там жити. Особливо після повномасштабного вторгнення рф.
У Рівному почуває себе, як риба у воді
Переїхавши до Рівного, яке Олегові сподобалося морем зелені, зручною інфраструктурою та доброзичливістю місцевих мешканців, він відразу почав шукати: де і чим може зайнятися. Долучився до університетської спільноти та групи ВПО Рівне в телеграм-каналі, де анонсувалися різноманітні заходи.
Випадково (як сам каже), повертаючись із занять з Обласної клінічної лікарні, відкрив для себе бібліотеку для молоді з її молодіжним простором «НОТА». Пізніше довідався про громадську мережу «Опора», Спілку жінок Рівного, Благодійний фонд «Рокада», де організовувалося чимало різних тренінгів та семінарів. А ще побував на різних тренінгах у Гощі, Дубні, Олександрії та Любомирці. Причому в Гощу Олега запросили вже не як слухача, а як лектора. Він проводив там заняття для молоді з емоційної компетентності.
– Відвідуючи різні заходи, я передусім сповнився неоціненного досвіду, – каже хлопець. – Це дозволило мені розвиватися далі. Крім занять в університеті, додатково навчаюся на освітніх платформах з медіаграмотності, журналістики, а також на різноманітних психотерапевтичних і психологічних курсах. Мене цікавить, як протидіяти конфліктам, розрізняти маніпуляції. Пройшов курс для арттерапевтів, щоб займатися самому і проводити його для інших. Отримав сертифікат молодіжного працівника, вивчав людиноцентричний дизайн, гендерні питання. Це все дотичне до медицини і дуже мене цікавить. Адже, коли отримаю диплом лікаря, мені потрібно буде закінчити інтернатуру вже по спеціальності. От я і планую йти у напрямі психіатрія-психотерапія.
Олегові не байдуже, що відбувається довкола
Нині студент-медик активно долучився до життя міста Рівне. Водночас вникає у питання будівництва громад і створення проєктів.
– Поїздивши по Україні, – каже Олег, – помітив, що скрізь однакові проблеми. Це транспорт, дороги, екологія, комунікація з владою. Але водночас, на моє переконання, є питання, до вирішення яких може долучитися практично кожен із нас. У першу чергу це стосується чистоти довкілля. Скажімо, кожен здатний потурбуватися про те, щоб на вулицях міста було менше сміття. Варто батькам пояснювати дітям змалечку, що кидати обгортку з цукерок під ноги – погано. З часом це дасть позитивні результати. Головне – не бути байдужим.
Зі слів хлопця, він нерідко практикує розмови на вулиці з рандомними людьми. Може підійти до незнайомої компанії, підлаштуватися під її настрій і розпитати, що кого хвилює. Йому, бува, часто скаржаться, що немає куди піти відпочити. У таких випадках Олег починає заперечувати, розповідаючи про різноманітні заходи, що проводяться в місті, чи молодіжні центри для спілкування. Зазвичай люди чують про них уперше. Отож студент-медик вважає, що існує проблема залучення молоді до життя громади. На його думку, її слід розв’язати.
– Не просто констатую, я працюю з цією проблемою, – каже Олег. – Молодь, звісно, дуже різна. Але кожному потрібно запропонувати альтернативу, залучити до чогось. Важливо, щоб це було дружне середовище. Навіть якщо мова йде про толоку із прибирання сміття. Ще потрібно навчити людей комунікувати. Говорити про все: як про те, що добре, так і про те, що погано. Дуже багато людей просто терплять і роблять те, чого вони не хочуть. Через страх осуду, для прикладу. А треба попіклуватися насамперед про себе. Тоді це автоматично зніме навантаження з інших. Піклуючись про себе, людина накопичує власні ресурси, а потім реалізовує надлишки. Людям треба спілкуватися. Завжди озвучувати свої відчуття – і погані, й хороші.
Олег намагається навчити людей, які його оточують, відвертості. Не мовчати, якщо їх щось хвилює. Не боятися своєї думки і сміливо проговорювати її.
– Я дотримуюсь такої позиції, – зауважує він. – Поки людина не проявила до мене ніякої агресії, сприймаю її позитивно: транслюю свою посмішку, приязнь та відкритість. Ненавиджу негативізм та бездіяльність. Завжди запитую в себе: «Що я зробив, щоб цього не сталося?»
Набутим досвідом ділиться з іншими
Нині взявся за індивідуальну роботу з молоддю, зайнявся науковими дослідженням з психології, соціології, громадського здоров’я.
– Проводжу емоційні тренінги, арттерапію в просторі «НОТА» для молоді не тільки серед ВПО, – розповідає студент-медик. – Підходжу до людей на заходах, спілкуюся з ними про можливості, як і де можна долучитися до волонтерства чи отримати інформаційну допомогу. Раджу книги, сайти, нейромережу в різних сферах. Зазвичай людина, коли бачить якийсь шанс, то використовує його. І взагалі люди люблять поговорити і поділитися своїми думками. Я і студентів-медиків зі свого оточення намагаюся розворушити. Адже ми всі навчаємося, тож більшість часу проводимо в такій собі своєрідній мушлі, де все тільки про навчання. А що відбувається навколо, у громаді, в економіці, в світі, у бізнесі? Таким чином залучаю до активного донорства, адже це реально рятує життя. За шість років навчання студент-медик через донорство може врятувати близько ста життів. То навіщо чекати отримання диплома? Дій вже!
Проводячи просвітницьку діяльність, Олег і сам розвивається.
– Поки готуюся до лекції, – каже, – заразом вдосконалюю свої знання і ділюся ними з іншими. Якщо знання тільки накопичувати – вони не потрібні. Ними треба ділитися і отримувати нові. Я за творчий підхід до всього. Адже те, що створено навколо нас – це творчість. Усі технології з’явилися завдяки творчості та допитливості. Людина задавала собі питання: «А що буде, якщо?..» І починала експериментувати. Як результат, з’явилися телефони та інші надсучасні винаходи. Потрібно брати приклад з дітей. Їм завжди цікаво. Вчені – вони ж як діти, також шукають відповіді на запитання. Ну і практикують, звісно.
Спілкуючись з ровесниками, Олег завжди радить шукати, не мовчати, не боятися. Мовляв, якщо ти не порушуєш закон, то берись і роби.
Поки що хлопець не планує повертатися на Луганщину. Звичайно, він хоче зустрітися з рідними. Але вирішив бути там, де наразі найпотрібніший. Хоча й не має наміру надовго затримуватися в одній громаді. Він хоче бачити світ. Адже, як каже, перебуваючи в одному середовищі, людина не помічає іншого і не розвивається.
Колись потім, в літньому віці, можливо, як припускає, він захоче осісти в одному місці. А зараз студент-медик шукає можливості реалізувати себе там, де він є. Зокрема, має намір проводити свої психологічні семінари. Адже вже навчився знаходити підхід до аудиторії, налагодити з нею спільну мову. За його словами, він не прагне до ідеалу, який вбиває і обмежує. Краще, вважає, шукати гармонії. І він її шукає.
Наталя ЯГУЩИНА
“НОТА” створена молоддю для молоді
«НОТА», як запевняють її засновники, стала простором, в якому молодь отримала можливість реалізувати свої мрії, ідеї та бачення розвитку країни.
– Молодіжний простір, який функціонує на базі Рівненської обласної бібліотеки для молоді, – це місце розвитку та неформальної освіти, платформа для заходів, зустрічей та спілкування, творчості та якісного дозвілля для молоді, створена з молоддю та для молоді, – розповідає завідувачка відділу маркетингу та методичної роботи РОМБ Валентина ЗАБЛОЦЬКА. – А у воєнний час це ще й платформа гуртування внутрішньо переміщених осіб, налагодження дружних відносин один з одним та з місцевими мешканцями, отримання корисних умінь та навичок, які можна використати в майбутньому, не зважаючи на зовнішні впливи.
Загалом за пів року діяльності Молодіжного простору «НОТА» було проведено 129 заходів, до яких долучилося 2008 учасників, серед яких 834 – внутрішньо переміщені особи. У рамках цього проєкту працівники бібліотеки та залучені експерти організували і провели велику кількість занять з арттерапії, зустрічей з психологом. Були організовані майстер-класи з рукоділля для дітей та їхніх молодих батьків, фотошкола з Дмитром Головченко (м. Київ), фітнес-тренування для дітей ВПО від тренера Антоніни Мусієнко з м. Дніпро, навчання з медіаграмотності та кібербезпеки, настільні ігри та творчі вечори.
Водночас МП «НОТА», як зауважила Валентина Заблоцька, передбачає надання консультацій з питань працевлаштування, інтеграційні заходи для місцевих жителів і внутрішньо переміщених осіб.
Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю редакції «Сім днів» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
Читайте також: Проєкт «єРобота» допоміг стоматологині з Рівненщини здійснити мрію
- Ліну Костенко та Валерія Залужного нагородили званням “Почесний громадянин Києва”
Сьогодні столиця, рішенням Київради, висловила свою шану та повагу і нагородила званням «Почесний громадянин Києва» двох людей, які є справжніми моральними авторитетами для киян і всіх українців, – Ліну Костенко та Валерія Залужного.
