Рівненські ОСББ вчаться сортувати сміття без порушень

Розділення сміття сьогодні – не просто данина моді чи чиясь забаганка, це життєва необхідність. Звісно, не всі її усвідомлюють, але багато українців уже готові зробити цю європейську практику своєю щоденною рутиною. Як правильно організувати цей процес в ОСББ, розповіла керівник кількох об’єднань, громадська радниця Олена ХОМИЧ.

Перш за все вона підкреслює, що у своїх будинках вони відмовились від використання картонних контейнерів для сортування сміття. Адже вони не завжди практичні.

– Картон – це все одно папір, він легко вбирає вологу, може зайнятися, якщо туди хтось кине недопалок,– пояснює пані Олена.– Коли всередину потрапить не папір чи скло, а якесь інше сміття, наприклад органічне, контейнер пошкоджується, псується, втрачає свій вигляд. Такі ящики можуть стати приманкою для гризунів і паразитів. Тому ми створили власні смітники для розділення відходів. Зробили їх металевими, з дроту. Всередину вставляється звичайний полотняний мішок, який за потреби можна випрати і використовувати повторно. Собівартість такої сітки менша, ніж картонного контейнера. Поки що окремо збираємо лише папір і пластик. Самі завозимо і здаємо ці відходи посередникам, які вже відправляють їх на переробку.
Встановлені ці сітки не в під’їздах, а на спеціальних майданчиках, поруч із сміттєвими баками. Адже діюче законодавство не має чітких норм у цій сфері. Щоправда, прописано, що для сміттєсортувальної станції у приміщенні мають бути дотримані певні умови, як-от протипожежна сигналізація, охорона, вентиляція. Наприклад, із пластиком улітку потрібно працювати в спеціальних масках, щоб захистити дихальні шляхи.

– Ми бачимо, що в суспільстві є велике бажання сортувати сміття, діють волонтерські ініціативи. Люди готові до цього, слід лише дати їм чіткі умови і правила для цієї процедури,– підкреслила Олена Хомич.– Тому громадські радники по всій Україні працюють і над цим питанням. Наприкінці листопада відбудеться форум нашої асоціації. Серед інших питань там будуть затверджені пропозиції до народних депутатів, аби внести зміни до законодавства та спростити умови організації і діяльності сміттєсортувальних станцій. Якщо правила гри в цій сфері будуть чіткі і прості для виконання, ми вже за 3–5 років зможемо перейти до масового сортування.
Нині ж громадські радники працюють над іншим аспектом цього питання – спілкуються зі школярями та навчають їх основам грамотного і сучасного поводження з відходами, організовують тематичні лекції та вікторини.

Марія МАТВІЙЧУК

Діліться корисною інформацією з друзями: