Наталія БОЯРЧУК, логопед-дефектолог:
– Розвиток мовлення дитини починається від народження. У формуванні цієї навички велика роль відводиться батькам, їхній моделі спілкування зі своїм нащадком. В останні роки є тенденція до зниження мовленнєвої активності у дітей. Здавалося б, сучасний інформатизований світ створює всі умови для всебічного розвитку дитини, зокрема, і мовленнєвого. Наші діти оточені усім, про що ми могли колись лише мріяти – найновішими іграшками, найсучаснішими гаджетами, найбезпечнішими меблями. Але, на жаль, вони позбавлені головного – СПІЛКУВАННЯ. У них просто нема потреби у вербальній комунікації, вони занурені у свій внутрішній, їм одним відомий, світ.
Умовно батьків та їх ставлення до проблем із дитячим мовленням можна розділити на дві категорії:
- дуже тривожні батьки, які хочуть, щоб дитина на другому році життя декламувала вірші і вимовляла всі звуки;
- абсолютно безтурботні – не хвилюються, що дитина у старшому дошкільному віці має обмежений словниковий запас і вимовляє не всі звуки.
То коли ж варто звернутися до логопеда за фаховою допомогою? Існує думка, що до двох років батькам взагалі нема чого хвилюватися. Хочеться заперечити, адже якщо у такому віці дитина не реагує на звернену до неї мову, відсутні гуління, лепет, перші слова – це вже тривожний дзвіночок. Потрібна консультація логопеда насамперед мамі – як допомогти малюку, як стимулювати його. У дорослішому віці занепокоєння повинно викликати власне, незрозуміле оточуючим мовлення, підвищене слиновиділення, неможливість виконання простих рухів органами артикуляції, бідний словниковий запас, відсутність граматично оформленої фрази. Не варто чекати, що дитина до 5 років «розговориться», бо тато чи братик почали пізно розмовляти. Втрачений час неможливо повернути, а дитині з кожним наступним роком буде все важче опанувати мовленнєві уміння.
- 7dniv.rv.ua/…/rivnens-ki-vypusknyky-pochaly-otrymuvaty-medali
- Зменшено грошову заставу на місцевих виборах
Хочеться наголосити на тому, що не буває зарано йти до логопеда. Краще отримати консультацію, перестрахуватися і спокійно спостерігати за процесом становлення дитини, ніж потім картати себе за запізнілу реакцію.
Особисто я дуже вірю в материнську інтуїцію. Якщо мамі не подобається щось у поведінці чи мовленні її дитини, вона відчуває якусь тривогу і неспокій, то саме це повинно бути пріоритетним у прийнятті рішення проконсультуватися з фахівцем.
Постійно бути в курсі новин вам допоможе Telegram-канал газети «7 днів»