Старші покоління знають про накрохмалювання постільної білизни, яке полягало у замочуванні простирадел із крохмальним розчином. Але насправді для чого це зробили? Чи мав цей процес сенс або це була просто мода?
У минулому процедура накрохмалювання була останнім етапом прання одягу, білизни та інших речей. Іноді відсутність крохмаленої хустки або коміра навіть могли порахувати за поганий тон. Невже все це робилося лише заради краси чи трудомістка процедура мала практичне значення?
Підкрохмалювання мало на увазі полоскання тканини у водному розчині крохмалю. Найчастіше застосовувалося для постільної білизни, мереживних деталей, комірців та іншого одягу.
Крохмаль робив тканини гладкішими і жорсткішими, забезпечуючи їм гарну форму і зберігаючи їх гладкість довше. Крім того, крохмаль надавав білій білизні більш білий відтінок, захищав його від пилу та бруду і допомагав зберігати його довше в чистоті.
Таким чином, крохмалення білизни в минулому було поширеною практикою, щоб зберегти білизну в чистоті і надати їй кращого вигляду. Сьогодні крохмалення білизни не поширене, але все ще може використовуватися для особливих випадків, таких як весільні вбрання чи офіційні костюми.
Однак один важливий недолік накрахмалювання одягу – це знижена повітропроникність. Розчин крохмалю заповнює проміжки між волокнами, утворюючи плівку, яка не дозволяє повітрю циркулювати крізь тканину. Це може бути незручно в жарку погоду, оскільки тканина не «дихає» і може спричинити відчуття жару та липкості у власника.
Тим не менш, для певних типів одягу та випадків накрахмалювання все ще може бути корисною технікою для досягнення чіткого, полірованого вигляду. Одяг іноді крохмалять і зараз, але для цього вигадані готові засоби, які розпорошують на тканину в процесі прасування.
Джерело Faktodrom.
Читайте також: 460 окупантів та 9 артсистем ліквідовано за минулу добу українськими захисниками