fbpx

Варвари, вони й у ХХІ віці залишилися варварами

Я чому взялася за перо? Бо не втомлюючись, московські посіпаки ллють потоки бруду, заперечуючи існування нашої держави, народу. Насправді все інакше. Нашою країною подорожували араби, візантійці, французи, голландці… Вони залишили для наступних поколінь книги, листи, статті. Їх фрагментарно зібрав і упорядкував архітектор, мистецтвознавець, історик, поліглот Володимир СІЧИНСЬКИЙ. Він зробив вибір з описів мандрівників про Україну за десять століть.

Відомий в усьому світі вчений своє унікальне видання назвав «Чужинці про Україну». Перше видання побачило світ у 1942 році у Празі.

Якою була протягом багатьох століть Україна і Московія

Продовжуючи думку на початку допису, хочу розповісти, порівняти, якою була протягом багатьох століть Україна і Московія. Хто стояв на вершині влади там.

Багато читачів усміхнеться, дізнавшись, що Меншиков, соратник Петра І, не вмів читати. Зате наш славний Іван Мазепа досконало володів вісьмома мовами. Німкеня Катерина ІІ слово «еще» писала «исчо». Ця вража баба знищила Запорозьку Січ. А ще часто повторювала: «Дабы хохлы не смотрели, аки волки в лес, надо им учинить повсеместное обрусение и к ихним фамилиям добавить «ов». Не мали належної освіти Сталін, Калінін, Свердлов…

Отож перс Ібн Хаукаль милувався українцями як великими господарями, їхнім вишуканим одягом, фізично сильними чоловіками. Араб Ібн Даст писав, що майже кожний слов’янин-українець віртуозно грає на гуслях, кобзах, дудках. Із візантійських джерел дізнаємося про військову силу, політичну й економічну велич України-Руси. Німець Ерік Лясота казав: «Кожна жінка у цій країні вміє читати. Коралі на їхніх шиях або золоті, або срібні. Англієць Джозеф Маршаль зауважував: «Сучасне українське покоління – це моральний і добре вихований народ».

«Величний храм, котрому немає рівних у світі»

Не можна без великого гонору читати про величну архітектуру, естетично впорядковані міста Київ, Львів, Кременець, Луцьк… Згадаймо Лісота. Він так відгукнувся про Київську Софію: «Величний храм, котрому немає рівних у світі».

А тепер мандрівники про Московію. Англієць Даніель Кларк залишив такий спогад, що українці аж надто відрізняються від москалів: «Вони, українці, набагато чистіші, чесніші, ввічливіші, побожніші… За столом українського селянина більша чистота, аніж за столом московського князя».

Де ля Невіль у записках про москалів наголошує, що «московити справжні варвари, брехливі, жорстокі, неосвічені. Якби не німці, то не могли б нічого путнього зробити». Посол, француз Жільбер де Ленуа дивувався, що харчі у них надто несмачні, що у Пскові жінок купували на базарі, як худобу.

Альберто Кампенезе у листі до папи Климента з гіркотою повідомляв, що Московію заселяють «югри, карельці, башкирці, вогуличі».

Англієць Джільс Флетчер  – посол при московському дворі – залишив спогад: «Правління московських царів – тиранське. Податкова система – без жодної справедливості».

Альберт Вілін, венеціанець, захоплено розповідав про козаків. А про московію: «Вона загрожує Європі». Павло Алепський (сирієць) про москалів: «Вони мають від великого до малого саме лукавство. Нехай Бог спасе і звільнить нас від них». Майєрберг, посол цісаря, описує жахливу пиятику навіть деяких достойників: «Лайка, брехня без усякого сорому. Москалі скрізь видають брехню за правду».

Йоган Корба про московське військо: «Природа створила його варварами. Там народ неосвічений, має тупий розум».

Юлля Юста, датчанин, пише про низьку культуру московитів: «Звичаї, побут у них дикі, грубі, варварські».

Уже пізніше подорожували по Україні москалі. В. Ізмайлов писав, що подружнє життя українців відзначається великою любов’ю, довірою. У родинному житті москалів панує деспотизм, аморальність. 

Завжди українці з недовірою ставилися до москалів.

Існувало таке прислів’я: «З москалем дружи, але камінця за пазухою держи».

І насамкінець. Влітку на «Лебединці» до мене підсів незнайомець. Місцевий, бо тримав у руках заступа. Зав’язалася розмова. Повз нас пройшли два молодики. З їхніх вуст лилася страшна нецензурщина. «Хто ж нам приніс отой бруд!» – вигукнула я. – «Оті, що зараз нас убивають!» 

Тримала в руках невеликий листок, у якому було написано: «У 1657 році Україною мандрував турок Ельвія Челебі. Пізніше він зауважив, що український народ стародавній. Мова його чи не всеосяжніша за перську, польську, китайську. Він цікавився лайливими словами у багатьох мовах світу. У багатій українській мові він виявив лише чотири лайливих слова. Це були: «Щезни, собако», «дідько», «чорт», «свиня». Мій незнайомець схопився і несамовито вигукнув: «Какой вы народ! Вы вечные убийцы! Не простим себе, что вас, бандеров, мы не уничтожили еще в 1944 году!»

Оцей біль я і вилила у цій невеликій статті…

Тетяна ПІЯР, просвітянка

Читайте також: Майстриня з Донеччини виготовляє в Рівному іграшки Перемоги

  • Рівненську баскетболістку Олександу Тинщук визнано MVP тижня
    Два матчі у вищій жіночій лізі зіграла «Збірна Рівненської області-БК «Рівне-ОСДЮСШОР». В столиці суперницями рівнянок став столичний «КСЛ-Київ-Баскет». Лише в першій грі киянки зуміли вчинити опір гостям – після першої половини гри перевага підопічних Вячеслава Ковалевського складала лише три пункти … Read more