fbpx
Скарб із села Торговиця

Скарб із села Торговиця учні знайшли випадково

Діліться інформацією з друзями:

Скарб із села Торговиця є найбільшим офіційно знайденим на Рівненщині повним комплексом давньоруських срібних речей, серед яких сім шийних гривень.

Це одна з найцінніших колекцій обласного краєзнавчого музею, яка датується ХІ-ХІІІ ст, повідомляють журналісти Суспільного. Не експонується через воєнний стан. Проте скарб із 24 срібних речей і п’яти бурштинових намистин виклали для огляду на сайті Museum-digital. Ця музейна база налічує тисячу закладів з усього світу, 13 з яких українські, – розповіла завідувачка сектору впровадження цифрових технологій Ольга Морозова. Це стало можливим завдяки співпраці з Museum Berlin-Karlshorst у рамках проекту зі збереження музейних колекцій, який стартував у липні 2022 року.

Скарб із Торговиці, що в колишньому Млинівському районі, — це 24 срібні предмети та бурштинові намистини ХІ-ХІІІ ст. Знайшли їх завдяки учням місцевої школи навесні 1971 року, пояснила Ольга Морозова.

“Знайшли випадково, хлопці були біля річки і знайшли на місці зсуву браслет або гривню. Викликали вчителя історії, а той повідомив музей. Працівники швидко взяли таксі, поїхали і взяли частину цього скарбу. Це сім шийних гривень, три браслети, три скроневих кільця, три каблучки, п’ять сережок, лунниця, монетна гривня.Все це було ціле,срібне,досить високої якості та професійного рівня. А унікальна знахідка, тому що офіційно наші археологи таких скарбів, великих і цілих, ще не знаходили. В нашому музеї немає шийних гривень, окрім торговицьких», – зазначила завідувачка сектору впровадження цифрових технологій.

За словами Ольги Морозової, знахідка з Торговиці відрізняється від Дорогобузького скарбу з колекції музею. Бо в ній не тільки жіночі прикраси, а й чоловічі.

Срібні сережки типу «Волинь», ХІІ-ХІІІ ст., складаються з дротяної каблучки, прикрашеної срібними намистинами та бахромою. Фото з сайту Museum-Digital

Загальна вага срібних речей Торгового скарбу становить 1,5 кілограма.

“Це дуже цінний скарб. І, швидше за все, він був завезений. Можливо, купець віз на продаж. Бо через Торговицю пролягав транспортний шлях, і назва говорить сама за себе – тут зупинялися і торгували. Свого часу було опубліковано багато матеріалів про торговицький скарб.Описав його Юзеф Нікольченко, у 1970-х рр. археолог, завідувач відділу охорони пам’яток історії та культури нашого музею. У нас в експозиції був Торговицький скарб, але через воєнний стан цінні речі заховані. Але завдяки цифровим технологіям скарб можна побачити на сайті, до якого підключений музей», – розповіла Ольга Морозова.

Під час воєнного стану предмети Торговицького скарбу заховали, а фото розмістили в експозиції.
Лунниця Розмір 21х32 мм. Вкрита кульками зерна, що утворюють зигзагоподібний геометричний орнамент. Всього на поверхні виробу розташовано 564 срібних кульки.

Лунниця є найбільш раннім за часом виготовлення предметом зі скарбу. Фото з сайту Museum-Digital

Опис та фото кожного предмета з Торговицького скарбу опубліковано на сайті «Музей-цифра», повідомила завідуюча сектором впровадження цифрових технологій.

«У рамках співпраці з Museum Berlin-Karlshorst наш музей приєднався до німецької музейно-цифрової програми обліку музейних предметів. Це глобальна музейна мережа, одна платформа якої призначена для внутрішнього використання і працює як музейна база даних. Другий – сайт музейних предметів з усього світу, в Україні до нього підключено 13 музеїв, сайт багатомовний і дуже простий у наповненні та користуванні, є навігація по регіонах, по установах». В Україні проект зі збереження культурних цінностей стартував влітку 2022 року. Станом на квітень 2023 року до Museum-digital приєдналися 1000 музеїв світу. Наразі користувачам сайту доступні 182 предмети зі збірки Рівненського обласного краєзнавчого музею, серед яких стародруки, корецька порцеляна, археологія, вишивка, документи та твори мистецтва.

Читайте також: Перегукуються Великодні дзвони і несуть радісну звістку про велике свято Христового воскресіння