fbpx
Сергій і Бімоха

Неймовірна історія дружби й вірності (відео)

Діліться інформацією з друзями:

На зворотному шляху зі Сходу провідали нашого земляка, уродженця Мнишина Сергія Поліщука, який після поранення перебуває в лікарні. Не просто провідали. На прохання Юрія Васильчука нам вдалося зробити йому приємний сюрприз.

Пам’ятаєте історію про Хатіко?

Наш сюрприз для Сергія також пов’язаний з чотирилапим другом по кличці Бім, або як називає його сам Сергій — Бімохою.

Це насправді неймовірна історія дружби й вірності серед численних історій війни.

Старший сержант, командир відділення кулеметного взводу 14 окремого стрілецького батальйону «Полісся» Сергій Поліщук зустрів безпородне цуценя 9 місяців тому поблизу Конотопа. Волонтери, які рятували тварин, неохоче віддали його Сергієві. Цуценя було кволим, потребувало лікування. Сергій пообіцяв вилікувати й дбати про нього. Слова дотримав.

Бім відвідує Сергія у лікарні.
Бім відвідує Сергія у лікарні.

Упродовж цих місяців Бім завжди був поруч зі своїм господарем. Бахмут, Торецьк, Іванківське, Оріхово-Василівка… Рятуючи командира БМП під час наступальної операції поблизу Оріхово-Василівки, Сергій дістав важкі поранення. Переломи обох рук, посічені осколками ноги й спина.

У лікарню Сергій потрапив 11 травня. Бім залишався на позиції з побратимами Сергія, але постійно шукав свого господаря, зустрічав кожну машину, відмовлявся від їжі та води.

Сергій просив хлопців якимось чином відправити Біма в Рівне, до своєї родини. І нам вдалося виконати його прохання, але перед тим ще й організувати зустріч Сергія з Бімохою. І це було неймовірно.

Бім житиме в Рівному. Про нього дбатимуть доньки Сергія, дружина і теща.

Сергій після одужання планує повернутися до побратимів і далі застосовувати свій бойовий досвід. А він у нього чималий. Ще у 2015-16 роках мені доводилось зустрічатися з Сергієм Поліщуком також у районі Бахмута під час проведення АТО. Через шість років він знову повернувся туди.

Сподіваюсь, знаючи, що Бім уже в безпечному місці, Сергій скоріше піде на поправку, одужає.

Дякую Юрію Васильчуку за можливість порадувати Сергія Поліщука й окремо — за надане пальне для поїздки. Саме такі речі роблять наше життя добрішим, щирішим, і, якщо хочете, живішим. І це те, чим ми кардинально відрізняємось від рашистських гопників, які не те що собак — своїх із поля бою не забирають.

Тиловий фронт незламний. Працюємо для перемоги!

Панчук Микола —
Гощанський селищний голова

Фото автора

Читайте також: У Котівській ліцей надійшов тривожний дзвінок (відео)