Жодне ім’я не може бути забутим, кожен загиблий – це втрата не лише для його рідних, а й для всієї України, для кожного з нас. За кожною цифрою статистики стоять реальні люди: зі своїми перемогами і труднощами, планами і слабкостями, з десятками рідних і близьких, в серці яких назавжди залишиться біль.
Платформа пам’яті «Меморіал» прагне зібрати імена та історії життів усіх захисників та захисниць України та кожної цивільної жертви війни Росії проти України.
Розповідаємо, чим жили та про що мріяли бойові медики, котрі загинули під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Олександр ІЛЬЧЕНКО
Бойовий медик Олександр Ільченко, позивний Охотнік, загинув 11 травня 2022 року під час виконання бойового завдання біля селища Тошківка на Луганщині. Захисник зазнав мінно-вибухової травми та вогнепального осколкового поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Йому було 47 років.
Олександр народився у селищі Гоща Рівненської області. Після закінчення 9-го класу вступив до Квасилівського середнього професійно-технічного училища №16, де здобув фах штукатура, облицювальника-плиточника. Від служби в армії був комісований за станом здоров’я. У 1996 році чоловік одружився з коханою Валентиною. Згодом у пари народилося двоє дітей.
З перших днів повномасштабного російського вторгнення, 27 лютого 2022 року, Олександр став на захист України у лавах ЗСУ. Служив бойовим медиком у 42-му батальйоні 57-ї Окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка. Разом із побратимами боронив Луганщину.
«Ми були щасливі і безмежно закохані. В любові народилися дочка Ольга та син Дмитро. Саша був чоловіком і татом від Бога. Сім’я та діти завжди були понад усе. Заради нашого благополуччя він багато працював. Умів робити все. Його поважали. Не раз їздив на заробітки за кордон, щоб добудувати будинок. Мав багато друзів. Захоплювався полюванням. Дуже добре володів зброєю, бо був одним із кращих мисливців. Про його рішучість і безстрашність знали всі. Без вагань він взяв у руки зброю, щоб захищати нас та рідну землю. А тепер оберігає нас з небес…» – розповідає дружина Валентина.
«Безстрашний та мужній воїн, надійний друг, людина слова, зразок незламності та міцності духу. Олександр із честю виконав важливу місію захисту незалежності України. До останнього подиху залишився вірним присязі, українському народові та Україні. Відстоюючи і захищаючи право українців, нас із вами, жити в безпечній та мирній країні, він віддав своє життя, не шкодуючи…» – зазначають у Гощанській селищній раді.
Посмертно солдат Ільченко нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали захисника у рідному селищі. 30 вересня 2022 року вулицю у смт Гоща, на якій народився і виріс Олександр Ільченко, перейменовано на його честь.
У Героя залишилися дружина, донька і син.
Світлана КОРЖЕНКО
Читайте також: Захисник України з Рівненщини, який повернувся з полону, отримав державну нагороду