fbpx

Секрети городництва від рівненської бабусі

Діліться інформацією з друзями:

Безумовно, в городництві (як і в будь-якій справі) без знань не обійтися. Напевно і хист, і бажання потрібні.

Наразі ж поділимося тими секретами, котрі дісталися від бабусі. Вона завжди повчала: «Беручись за будь-яку справу, треба, Іринко, в Бога благословення попросити». Отож, збираючись на город, бабуся спершу неодмінно молитви читала. А ще всілякі замовляння та ритуали знала. Наприклад, як хороший врожай капусти одержати. Розсаду качанистої, як правило, бабуся першою садила, оскільки ця рослина найбільш стійка до заморозків. Зокрема, перед висадкою розсади ввечері брала кошик, в який клала шість вирваних з корінням бур’янів, і ставила його на середину грядки, перевернувши вверх дном. Вранці, беручись до роботи, примовляла: «Будь великою, білою і тугою, в качани завивайся, порожньою не залишайся». Звичайно, окрім цього бабуся піклувалася про городину. Практично з весни до осені з городів не влазила. Проте й врожай нівроку родив.

Були в неї свої секрети, як виростити хороший урожай помідорів. Для цього пекла пару яєць, клала їх в середину найбільшого ящика з розсадою і виходила на город. Садила помідори по одній рослині, примовляючи: «З однієї миски один хлебчи, здоровіший рости, будь красивий, будь смачний, будь великий». Далі щедро поливала рослини водою, їла принесені з собою яйця, а шкарлупу, забравши додому, на три доби клала на те місце, де стояли ящики з розсадою. Пізніше дрібно товкла її та посипала на краю грядки зі словами: «Добре розсаду в землю спати вложила, білою ковдрою не накрила, вродиться, ситими будемо».

Знала бабуся таємниці, як вирощувати огірки. Овоч цей, як відомо, надзвичайно вибагливий: не переносить заморозків, потребує багато сонця і вологи. Інколи взагалі може не дати зав’язі, а то й зовсім не родити. Бабуся знала, як уникнути усіх цих неприємностей. Зокрема, повчала, що огірки слід садити так, щоб ніхто не бачив. Казала, що треба сховати від стороннього ока місце розташування грядки і перший врожай. Як тільки зривала перший огірок, заривала його в землю, примовляючи: «Прийми, матінко-землице, перший плід, натомість дай смачних, солодких плодів бачено-небачено».

Наостанок бабуся на грядках садила цибулю. Твердила, якщо посадити її рано, то перо виросте хороше, а цибулина вдасться не дуже. Щоправда, були непогожі роки, коли та чи інша городина погано родила. Та все ж не пам’ятаю, щоб траплялися роки, коли наша родина не мала що на зиму заготувати.

Ірина ВАСИЛЮК